Спецпроект

Єльцину встановили пам’ятник

У російському місті Єкатеринбурзі відкрили пам’ятник колишньому президентові Росії Борису Єльцину.

1 лютого йому виповнилося б 80 років.

Статуя з білого каменю, яку встановили сьогодні в рідному місті Єльцина Єкатеринбурзі, що на Уралі, є першим монументом, встановленим лідеру Росії після падіння комунізму, повідомляє Радіо Свобода.

Історичну промову Єльцина "Я втомився. Я йду", якою закінчилася епоха його правління, можна подивитися у розділі відео.

Єльцин помер у 2007 році, не маючи вже на той час багато прихильників, адже з його іменем були пов'язані складні 90-і роки в Росії.

Мітинг за демократизацію СРСР на підтримку Єльцина 4 лютого 1990 року. Фото AFP

Проте зараз ставлення до нього помітно змінюється.

"Пік негативного ставлення минув. Але тепер громадська думка амбівалентна, тобто є баланс між позитивним та негативним ставленням", - пояснив голова соціологічного дослідницького інституту "Левада-Центр" Лев Гудков.

За його словами, зміна ставлення до Єльцина пояснюється ще й тим, що раніше тоді ще президент Володимир Путін характеризував роки правління Єльцина як хаос і розбрат, на противагу своєму "часові розквіту".

"Це змінюється, бо багато людей зараз замислюються над майбутнім країни. Вони починають усвідомлювати, що режим Путіна насправді є застоєм", - зауважив аналітик.

Критики також кажуть, що Путін був найбільшою помилкою Єльцина. І приватно він висловлював жаль із приводу того, наскільки Росія перетворилася на авторитарну країну за час путінського правління.

У мережі існує блог доньки Єльцина Тетяни Юмашевої, яка в останні роки його президентства працювала в апараті адміністрації батька і була його радником. У своєму ЖЖ Юмашева часто ділиться спогадами про батька та історичні події "допутінської Росії", свідками яких вона була.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".