В Одесі триває суд про демонтаж Катерини Другої

Завтра Одеський апеляційний адмінсуд розпочне розгляд скарги на вердикт першої інстанції за позовом про демонтаж пам'ятника "Засновникам Міста" (Катерині II-ій).

Про це повідомляє Думская.net із посиланням на апарат суду.

Позивачі - мешканка Одеси Надія Содоль і Спілка громадських організацій "Асоціація козацьких товариств "Січ" - оскаржили рішення окружного адмінсуду від 17 вересня 2012 року, який відмовився задовольнити їхні вимоги про демонтаж "монархічного" монумента і повернення на Катерининську площу пам'ятника морякам броненосця "Князь Потьомкін-Таврійський".

Апеляційну скаргу буде розглядати колегія суддів на чолі з Олександром Єщенко.

Пам'ятник Катерині II в Одесі був установлений на Катерининській площі в 1900-му році. Під час подій Української революції 1917-21 років його знесли. Фрагменти бронзової цариці і фігури засновників Одеси опинилися у краєзнавчому музеї.

На постаменті спершу встановили погруддя Адама Міцкевича, потім величезну голову Карла Маркса, яку пізніше замінили на пам'ятник у повний зріст. Втім, гіпсовий Карл Маркс виявився нестійким і його просто здуло сильним вітром.

Пам'ятник "Засновникам Одеси" - Катерина і її чотири фаворити, яких хочуть повернути у музей

Під час Другої світової війни румунські окупанти намагалися встановити на порожньому постаменті пам'ятник Гітлеру. На початку 1950-х постамент демонтували. В 1965 році на площі поставили пам'ятник морякам-потьомкінцям, котрий простояв до літа 2007 року, коли його перенесли на Митну площу, до погруддя матросу Вакуленчуку .

У жовтні 2007 року на площі відкрили відтворений пам'ятник "Засновникам міста".

Як відомо, до XIX-го сторіччя на місці нинішньої Одеси існувало поселення Хаджибей і османська фортеця. У 1789 році козацькі полки під проводом Хосе де Рібаса першими видерлися на стіни фортеці, захопивши Хаджибей.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.