Будівлю Одеського облархіву хочуть передати єврейській громаді

Одеська обласна рада ухвалила рішення передати будівлю, що нині є частиною головного корпусу Державного архіву Одеської області, єврейській релігійній організації.

Про це інформує сайт Одеського облархіву.

Ідеться про будівлю колишньої Бродської синагоги (1863-1870-ті рр.), яку планують передати Одеській іудейській релігійній громаді "Хабад-Шомрей Шабос" на її клопотання.

Підставою рішення є указ президента України 2002 року "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій" та висновок постійної комісії Одеської обласної ради з питань управління майном спільної власності територіальних громад області.

 Будівля, в якій розміщується Державний архів Одеської області

Наразі в цьому корпусі ДАОО зберігається понад півмільйона справ із документами Національного архівного фонду України.

На заміну влада області пропонує архіву переїхати в с. Олександрівка Комінтернівського району Одеської області.

Таке рішення викликало протести працівників архіву.

У їхній заяві йдеться про те, що вони підтримують "прагнення іудейської громади міста Одеси про повернення будівлі колишньої Бродської синагоги", однак рішення обласної ради "не враховує нагальні потреби і проблеми Державного архіву Одеської області".

Архівісти закликають внести на розгляд сесії Одеської обласної ради питання про надання Державному архіву Одеської області нового приміщення, "що відповідає міжнародним стандартам архівної справи і має знаходитися не за межами міста Одеси… а в зоні адміністративних та культурно-освітніх закладів, з якими Державний архів Одеської області перебуває у постійному зв’язку…".

Своє звернення вони спрямували до голови Одеської обласної ради А. Урбанського, голови Одеської ОДА М. Саакашвілі та голови Державної архівної служби України Т. Баранової.

Остаточне рішення про передачу будівлі розглядатиметься на сесії Одеської облради 19 лютого.

Як відомо, вже багато років будівля Держархіву Одеської області перебуває в аварійному стані.

І. Б. 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.