У Києві з’явилася площа на честь ліквідатора аварії на ЧАЕС Леоніда Телятникова

Відповідно до рішення КМДА, безіменну площу на перетині вулиць Машала Малиновського і Добринінської у столичному районі Оболонь назвали іменем підполковника МНС Леоніда Телятникова.

Про це повідомляє "Четвертая власть". Леонід Телятников був офіцером-пожежником, який на чолі своєї обслуги першим прибув на Чорнобильську АЕС щойно після аварії в ніч на 26 квітня 1986 року.

Від величезних доз опромінення протягом кількох місяців після катастрофи померли всі члени підрозділу Телятникова окрім його самого.

Леонід Телятников за життя і його могила після смерті. Фото: Четвертая власть

Телятников же багато років лікувався від наслідків променевої хвороми, а згодом служив у Внутрішніх військах СРСР і МНС України. Помер у Києві у віці 53 років.

За часів СРСР Леоніда Телятникова нагородили званням Героя Радянського Союзу. Від України пожежник отримав зірку "За мужність" та декілька орденів. 

Читайте також:

Документи КГБ про неполадки на Чорнобильській АЕС

Початок Чорнобиля. КПРС ігнорувало попередження про можливу аварію

Валентина Шевченко: "Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви"

1986: американський ТБ-сюжет про Чорнобиль. Порівняйте з радянським. ВІДЕО

Резолюція Щербицького на звіті про радіоактивний фон: "Что это означает?"

Як КГБ рятував українців від Чорнобиля

Як КГБ з західними атомними монополіями приховували наслідки Чорнобиля

Вулицями Прип'яті тепер можна віртуально погуляти. ФОТО

Відрядження в чорнобильський час. Спогади

Інше про ЧОРНОБИЛЬ

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.