У Києві з’явилася площа на честь ліквідатора аварії на ЧАЕС Леоніда Телятникова

Відповідно до рішення КМДА, безіменну площу на перетині вулиць Машала Малиновського і Добринінської у столичному районі Оболонь назвали іменем підполковника МНС Леоніда Телятникова.

Про це повідомляє "Четвертая власть". Леонід Телятников був офіцером-пожежником, який на чолі своєї обслуги першим прибув на Чорнобильську АЕС щойно після аварії в ніч на 26 квітня 1986 року.

Від величезних доз опромінення протягом кількох місяців після катастрофи померли всі члени підрозділу Телятникова окрім його самого.

Леонід Телятников за життя і його могила після смерті. Фото: Четвертая власть

Телятников же багато років лікувався від наслідків променевої хвороми, а згодом служив у Внутрішніх військах СРСР і МНС України. Помер у Києві у віці 53 років.

За часів СРСР Леоніда Телятникова нагородили званням Героя Радянського Союзу. Від України пожежник отримав зірку "За мужність" та декілька орденів. 

Читайте також:

Документи КГБ про неполадки на Чорнобильській АЕС

Початок Чорнобиля. КПРС ігнорувало попередження про можливу аварію

Валентина Шевченко: "Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви"

1986: американський ТБ-сюжет про Чорнобиль. Порівняйте з радянським. ВІДЕО

Резолюція Щербицького на звіті про радіоактивний фон: "Что это означает?"

Як КГБ рятував українців від Чорнобиля

Як КГБ з західними атомними монополіями приховували наслідки Чорнобиля

Вулицями Прип'яті тепер можна віртуально погуляти. ФОТО

Відрядження в чорнобильський час. Спогади

Інше про ЧОРНОБИЛЬ

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.