Меморіальну таблицю на честь Вацлава Гавела відкрили чеський міністр і віце-спікер українського парламенту

Громадянська компанія з перейменування одного з найбільших бульварів Києва завершилося встановленням меморіальної таблиці на честь драматурга, антикомуніста, першого президента Чеської республіки Вацлава Гавела.

У четвер, в урочистій церемонії відкриття таблиці взяли участь міністр культури Чеської республіки Даніел Герман, перший віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко, тимчасово повірена у справах Чеської республіки в Україні Здена Цаісова, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, ініціатор громадянської компанії "Бульвар Вацлава Гавела" Зорян Кісь, представники українських парламенту, уряду та київського самоврядування.

Бульвар Вацлава Гавела, 1/28. Фото: Віталій Лямічев 

"Вацлав Гавел був особистістю, якій досі є що нам сказати. Він вчить нас розуміти інших, захищати правду, бути солідарними з тими, хто в скруті. (…) Здається мені, він би й сьогодні дуже здивувався такій увазі і пошані до себе. Тому я хочу подякувати усім, хто реалізував цю ініціативу" - звернувся до присутніх на урочистості міністр культури Чеської республіки Даніел Герман.

 Міністр культури Чеської республіки Даніел Герман. Фото: fb Ірини Геращенко

І віце-спікер українського парламенту, і голова УІНП зауважили, що це перейменування не було б можливим без прийняття закону про засудження тоталітарних режимів.

"У процесах декомунізаціїї ми значною мірою запозичували досвід наших чеських сусідів, які як і інші успішні посткомуністичні країни Східної Європи показали, що подолання тоталітарної спадщини і декомунізація є невід’ємним елементом перетворення цих країн на успішні демократичні держави і інтеграції їх у Європейський Союз" - наголосив Володимир В’ятрович.

"Процес того, як з’являвся бульвар Вацлава Гавела у Києві – прекрасний приклад того, наскільки змінилися українці. Декомунізація стала для українців школою демократії: ми навчилися об’єдуватися, ми навчилися впливати на владу!" - додав історик.

Колишній бульвар Івана Лепсе, названий на честь радянського партійного і профспілкового діяча, підлягав перейменуванню в рамках декомунізації.

У вересні 2015 року сформувалася ініціативна група, яка розпочала громадянську компанію з перейменування цієї вулиці на честь Вацлава Гавела.   

Під час громадського обговорення пропозиції нової назви на сайті КМДА була виявлена "накрутка" голосів проти імені Гавела. Із 2011 голосів "проти" були накручені 1012 голосів. "ЗА" перейменування бульвару на честь Вацлава Гавела проголосувало 3529 осіб.

До публічної кампанії на підтримку назви імені Вацлава Гавела долучилися "Історична правда", а також низка громадських і політичних діячів: співак і композитор Святослав Вакарчук, історик і журналіст Вахтанг Кіпіані, політолог Олексій Гарань, народні депутати Мустафа Найєм та Микола Княжицький, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, багато інших відомих українців.

Автором меморіальної таблиці є відомий скульптор Костянтин Скритуцький.

 "Правда і любов повинні перемогти брехню і ненависть"

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936 — 18 грудня 2011) — друг України, Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.