КМДА: Проти бульвару Гавела "накрутили" 1012 голосів

Під час громадського обговорення перейменування бульвару Лепсе відбулася маніпуляція голосами.

У відповіді на інформаційний запит громадському активісту Зоряну Кісю Київська міська державна адміністрація стверджує, що з низки IP-адрес відбувалося множинне голосування "проти" перейменування бульвару Лепсе на честь чеського драматурга і політика Вацлава Гавела.

 

Рекорд голосів - 273 "проти" встановив користувач, IP-адреса якого свідчить про перебування у німецькому місті Унтердьорбах (Unterdürrbach). Водночас не можна виключати, що маніпуляції із голосуванням відбувалися за допомогою так званих програм-анонімізаторів.

З 2011 голосів "проти" були накручені 1012 голосів.

 
 

Хвильоподібне аномальне голосування "проти" на сайті КМДА було зауважене активістами у останні дні перед його завершенням.

Це спричинило громадську мобілізацію прихильників ідеї перейменування бульвара на честь Вацлава Гавела.

Ідею перейменування цього київського бульвару на честь одного з найбільших моральних авторитетів ХХ століття публічно підтримали співак і композитор Святослав Вакарчук, історик і журналіст Вахтанг Кіпіані, політолог Олексій Гарань, народні депутати Мустафа Наєм та Микола Княжицький, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, багато інших відомих українців.

У голосуванні взяла участь 5541 особа.

"ЗА" перейменування бульвару на честь Вацлава Гавела проголосувало 3529 осіб.

"ПРОТИ" проголосувало 2011, з яких дійсних виявилося 999 голосів.

Результати цього обговорення і голосування є підставою для Київської міської ради прийняти відповідне рішення щодо перейменування бульвару.

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936— 18 грудня 2011) — Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

  

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.