Спецпроект

Обрано кращий архітектурний проєкт Меморіального центру Голокосту в Києві. ФОТО

6 вересня 2019 року журі міжнародного архітектурного конкурсу обрало кращий проєкт майбутнього Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC).

Про це йдеться на сайті Меморіального центру.

 
Фото: BYHMC

Його автором є команда архітектурного бюро Querkraft Architekten (Австрія) з ландшафтним архітектором Kieran Fraser Landscape Design (Австрія). Більшість членів журі підтримала переможця.

За їхнім проєктом у Києві розроблятимуть перший у Східній Європі меморіальний центр трагедії Голокосту, розташований саме на тому місці, де відбулися трагічні події в 1941-1943 роках.

Друге й третє місця посіли проєкти бюро Dorte Mandrup A/S (Данія) з ландшафтним архітектором Martha Schwartz (США) та merz merz (Німеччина) з ландшафтним архітектором TOPOTEK 1 (Німеччина) відповідно.

До п'ятірки фіналістів другого, завершального, етапу архітектурного конкурсу також увійшли роботи бюро Richter Musikowski (Німеччина) з ландшафтним архітектором FABULISM та Lysann Schmidt (Німеччина) та BURØ architects (Україна) з ландшафтним архітектором Ксенією Феофілактовою "V POLE DESIGN" (Україна).

Конкурс мав на меті віднайти знакове архітектурне рішення світового рівня, яке дасть змогу створити меморіал нового покоління. Майбутній Центр Голокосту стане водночас місцем пам'яті, музеєм і платформою для досліджень, публічних дискусій і рефлексії трагедії.

Він матиме виставкові простори для основної та змінної експозицій, освітній і дослідницький центри, простір для публічних заходів, приміщення для архіву та музейної колекції. Проєкт поєднає ландшафт Бабиного Яру і меморіальний парк із визначною архітектурою та унікальним досвідом відвідування.

 
Фото: BYHMC

Концепція проєкту-переможця побудована довкола сприйняття відвідувачів центру. Архітектурне рішення допомагає на фізичному рівні відчути небезпеку й безпросвітність, які оточили жертв Голокосту під час тих трагічних подій.

До основної експозиції, розташованої на 20 метрів нижче рівня землі, веде довгий, схожий на щілину, вхід. Його стіни врешті змикаються над відвідувачем.

Це аналогія, з одного боку, шляху жертв Бабиного Яру до місця загибелі, а з іншого — спершу непомітного, але невпинного сліпого занурення суспільства у темряву насилля. Після того як відвідувач проходить основною експозицією, він повільно повертається у сповнений світлом простір.

 
Фото: BYHMC

Цей демократичний простір є серцем меморіального центру та символізує майбутнє, що дає надію. Саме довкола нього розташовані приміщення для діалогу, досліджень і публічних заходів. Архітектурне рішення побудоване на контрасті між цими просторами темряви й світла.

З цим архітектурним рішенням команда проєкту працюватиме далі в рамках серії воркшопів із бюро-переможцем. Складність втілення концепції визначить, коли Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" відкриє свої двері першим відвідувачам.

 
Фото: BYHMC

Усього на конкурс надійшло 165 заявок від архітектурних бюро з 36 країн світу. Серед них були такі знамениті бюро як Eisenman Architects, Diller Scofidio + Renfro (США), Zaha Hadid Architects (Великобританія).

До слова, Eisenman Architects було автором Меморіалу вбитим євреям Європи у Берліні. Кваліфікаційний відбір пройшли 10 бюро.

Архітектурний конкурс на кращий проєкт Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" стартував 19 грудня 2018 року. Організатором виступила німецька компанія [phase eins]., яка також проводила конкурс на кращі проєкти меморіалу Героїв Небесної Сотні та музею Революції гідності.

Конкурс проходив у два етапи. Процедура базувалася на стандартах ЮНЕСКО для архітектурних конкурсів та правилах Міжнародної спілки архітекторів. Члени журі оцінювали проєкти на умовах анонімності за заздалегідь визначеними критеріями.

Мюнхенський договір 1938: зрада напередодні війни

Годинник на празькому головному вокзалі, пойменованого на честь Вудро Вілсона, показував третю годину дня. З щойно прибулого потягу на перон вийшов високий акуратно вдягнений чоловік поважного віку – колишній міністр торгівлі Великобританії, а нині просто лорд Уолтер Ранcімен. Надворі було третє серпня 1938 року. Лорд Ранcімен прибув в Прагу із непростим завданням – переконати президента Чехословаччини Едварда Бенеша віддати прикордонні області своєї країни німецькому Райху.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza