In Memoriam. Помер відомий ветеран ОУН та в'язень ГУЛАГу Михайло Стус

Заступник голови Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА, політв'язень радянських таборів Михайло Стус на псевдо "Залізняк" помер 4 листопада.

Про це повідомляє сторінка Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА.

 

Незабаром Михайлу Стусу мало виповнитися 92 роки.

Прощання з померлим відбудеться 7 листопада. На 12:30 запланово відспівування у Храмі Святого Миколая на Аскольдовій могилі, а на 14:00 - похорон на Лісовому цвинтарі.

Народився Михайло Стус 13 листопада 1927 року в селі Михальче Городенкіського району Івано-Франківської області. В 1943 році ступив у юнацьку ОУН з-під стягу Бандери. Очолював мережу ОУН в селі Михальче, за що був арештований радянськими репресивними органами.

У 1947 році його засудили на 10 років позбавлення волі. Термін засудження відбував у Норильських таборах. Звільнився у 1955 році.

"Він був великим патріотом України. З проголошенням Незалежності України у 1991 році вступив у Київське крайове братство ОУН і УПА. Став заступником голови Братства. Був дисциплінованим, став прикладом для молоді. Був добрим сім'янином, люблячим батьком і дідусем. Залишив у смутку дружину пані Валентину, сина та онуків", - йдеться у повідомленні Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.