У Мадриді обговорили проєкт встановлення пам’ятника Лесі Українці. ФОТО

Посол України в Іспанії Анатолій Щерба і мер Мадрида Хосе Луїс Мартінес-Альмейда під час зустрічі в мерії міста обговорили забезпечення культурних потреб місцевих українців.

Серед іншого, йшлося про встановлення пам'ятника видатній українській письменниці та культурній діячці Лесі Українці, повідомляється на сторінці Посольства України в Іспанії у Facebook, передає Укрінформ.

 

"У мерії Мадрида відбулася зустріч посла України в Іспанії Анатолія Щерби з мером міста Хосе Луїсом Мартінесом-Альмейдою. Посол розповів Х.Л.Мартінесу-Альмейді про життя української громади Мадрида.

Також були обговорені питання взаємодії дипломатичної установи України з міською владою, зокрема щодо забезпечення культурних потреб українців", - йдеться у дописі.

 

Крім того, "у контексті відзначення 150-річного ювілею великої дочки українського народу Лесі Українки та рішення ЮНЕСКО внести цю подію до календарів пам'ятних дат у 2020 та 2021 роках, відбулося предметне обговорення проєкту встановлення пам'ятника українській поетесі у Мадриді поблизу Посольства України на площі, що носить її ім'я".

 

Як повідомляється, Анатолій Щерба у ході зустрічі також поінформував іспанську сторону про ситуацію в Україні, зокрема, на тимчасово окупованих територіях – в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.