Спецпроект

Леонід Кравчук увійшов до Наглядової ради Меморіального центру «Бабин Яр»

Перший президент України Леонід Кравчук поповнив склад Наглядової ради Благодійного фонду Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC).

Як повідомляє Jewish.org.ua, Кравчук став п'ятнадцятим членом цього органу.

 

Леонід Кравчук долучився до членів Наглядової ради як державний і громадський діяч, політик, науковець і дипломат найвищого рівня. До того ж свого часу саме він проголосив історичну промову у контексті переосмислення і дослідження теми Голокосту.

Леонід Кравчук як голова Верховної Ради вибачився у 1991 році у Бабиному Яру перед єврейським народом від імені українського за участь окремих українців у Голокості.

Окрім Леоніда Кравчука, до складу Наглядової ради Благодійного фонду Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" входять такі видатні особистості, як нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич, колишній віце-канцлер Німеччини Йошка Фішер, американський політик Джо Ліберман, екс-президент Польщі Александр Кваснєвський та генеральна директорка ЮНЕСКО у 2009 – 2017 роках Ірина Бокова.

На рівні функцій Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю Фонду і консультує Раду директорів як окремий і незалежний від неї орган.

Водночас за інформацією поширеною Головою Українського інституту національної пам'яті Антоном Дробовичем, Кравчук увійшов до складу ради, бо "...не може бути на одній території двох музеїв на одну і ту саму тему, - приватного та державного, - і що він став членом наглядової ради, щоб переконати інших учасників приватного проєкту підтримувати створення державного музею."

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін