Науковий центр Гарвардського університету презентує дослідження про Чорнобиль

Український науковий центр Гарвардського університету презентує 28 квітня своє дослідження, присвячене темі Чорнобиля.

Про це повідомив його директор, професор Гарвардського університету Сергій Плохій під час онлайн-форуму "Зона (не)відчуження", присвяченого темі перезавантаження пам'яті про Чорнобиль, передає кореспондент Укрінформу.

 

"28 квітня, зразу після Чорнобильської річниці, ми зробимо презентацію нашого нового модуля про Чорнобиль. Як усі наші модулі, він не міг би існувати без співпраці з колегами і партнерами в Україні.

Те, що ми намагаємося робити – це продовжувати роботу, яку почала компанія "Інтелектуальні системи – ГЕО", яка створила перший інтерактивний атлас Чорнобиля, зосередившись на забрудненні української території.

Ми намагаємося піти далі, базуючись на цьому атласі, і подивитися на вплив Чорнобиля на суспільні процеси, на економіку, на демографію, народжуваність, смертність, хвороби тощо", - сказав Плохій.

За його словами, Український науковий центр у своєму дослідженні про Чорнобиль запропонує "те, що вже робив з атласом Голодомору, з атласом сучасної України, війни, біженців".

"У нас є саме такий досвід цифрової гуманістики – те, що називається екологічна географія. Зокрема, ми будемо говорити про тему, яку в Україні не порушують з 1991 року, - про те, що помітну частину переселенців із зон відселення було переселено на забруднені території, де для них були побудовані будинки. Переселення було, умовно кажучи, з першої зони в четверту зону.

Ми хочемо подивитися, що там відбувається порівняно з тими, хто був переселений у чисті райони, наскільки Чорнобиль вплинув на демографічні процеси. Це питання, які ми перед собою ставимо, ми сподіваємося, що нам вдасться вивести Чорнобиль за межі тільки історизації", - зауважив Плохій.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.