У київській мерії розповіли, де можуть розмістити музей Сержа Лифаря

Музей Сержа Лифаря має стати особливим місцем в Києві, де кияни і гості міста могли б дізнатися про постать видатного танцівника і хореографа.

Як повідомили у Департаменті культури КМДА у відповідь на інформаційний запит Укрінформу, на сьогодні обговорюється питання щодо створення такого музейного простору. Розміщуватися майбутній музей може в будівлі по вул. Сагайдачного, 20/2.

 

"Враховуючи величезний інтерес до постаті видатного танцівника і хореографа серед киян, туристів, світових культурних та мистецьких кіл, вбачається необхідність та актуальність створення Музею Сергія Лифаря як сучасної музейної інституції, особливого місця в Києві, де кияни і гості міста могли б дізнатися про цю непересічну особистість, Сержа Лифаря, в європейську та світову балетну культуру, а також його вплив на розвиток культури ХХ століття взагалі та балетне сьогодення.

Крім того, потрібно враховувати запит аудиторії/відвідувачів на місце, де був би представлений танець (сучасний і класичний) як частини міської культури", - йдеться у відповіді.

Як зазначили у департаменті, основною умовою передачі багатого культурного спадку артиста була гарантія постійного експонування матеріалів у меморіальному музеї Сергія Лифаря, який зобов'язувалася відкрити київська адміністрація у 90-х роках. Проте створений Музей був лише у 2019 році, як філія Музею історії міста Києва.

Головні види робіт, над якими сьогодні працюють науковці філії – описання і упорядкування архіву, колекції та бібліотеки великого артиста, що були передані на підставі заповіту самого Сергія Лифаря у 1990-х роках, а також у 2017 році на підставі волі його дружини Ліллан Алефельд.

"Тож Музей Сержа Лифаря – це амбітний проєкт про зв'язок між минулим і майбутнім (історією, рухом, мистецтвом); музей артиста, художника, творчої особистості; музейна експозиція + креативний простір; артистичний простір у широкому розумінні. А також платформа для постійного обміну між експертами, представниками музейної, архівної, мистецької, артистичної, театральної, креативної сфери в Україні та за кордоном, колекціонерами, дослідниками, реалізації кросекторальних проєктів", - розповіли у департаменті.

Проте для повноцінної розбудови і функціонування музей необхідно забезпечити відповідним приміщенням. На сьогодні розглядається можливість розміщення Музею Сержа Лифаря в будівлі по вул. Сагайдачного, 20/2.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.