Спецпроект

2002: трагедія "Норд-осту"

О 6:35 ранку 26 жовтня 2002 року російські спецпідрозділи розпочали штурм будинку культури ВАТ "Московський підшипник", захопленого чеченськими бойовиками 23 жовтня під час мюзиклу "Норд-Ост".

В заручниках у 40 бойовиків опинилося біля 800 глядачів і акторів. Внаслідок штурму, під час якого було застосовано газ на основі фентанілу , загинуло (за офіційними даними) 130 заручників, із них 10 дітей.  

Ця трагедія стала "російським 11 вересня", спричинивши бурхливу реакцію суспільства на неспроможність влади побороти тероризм.

Дане відео - заключна частина проекту про теракт під час "Норд-осту" виробництва каналу "Дискавері". Одним із коментаторів є російська журналістка українського походження Анна Політковська, вбита за загадкових обставин 7 жовтня 2006 року.

Похвилинний репортаж про штурм 26 жовтня 2002 року читайте тут .

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.