Спецпроект

1984: перша людина, яка стала супутником Землі. ВІДЕО

Людина у відкритому космосі - сама, не прив'язана до космічного корабля. 7 лютого 1984 року астронавт Брюс Маккендлесс відлетів від свого "шатла" на відстань 100 метрів.

Для пересування у космосі Маккендлесс використав пристрій з нудною назвою "пілотований маневровий модуль" - Manned Maneuvering Unit. Насправді ж це аналог описаного фантастами реактивного ранцю, політати з яким мріяли всі дітлахи, хто захоплювався відповідною літературою.

Та, власне, це і є ракетний ранець - вдягається поверх скафандру, має реактивний двигун (24 сопла, якими астронавт керує вручну, випускаючи струмені стисненого азоту).

27 років тому американець за допомогою цього модуля відлетів на 100 метрів від свого корабля - не прив'язаний жодною линвою, нічим. Кілька хвилин він був окремим супутником Землі - одним із сотні тисяч інших "техногенних об'єктів" на орбіті нашої планети, тільки живим.

Вважається, що Брюс Маккендлесс став першою людиною-супутником. Один, на висоті 150 км у безмежному космосі із величезною швидкістю - як він там не з'їхав з глузду?

За кілька місяців американці ще двічі використовували ракетний ранець - для ремонту і евакуації супутників. На цьому відео показаний один із цих моментів - здається, порятунок індонезійського супутника "Палапа", який не зміг вийти на задану орбіту. Астронавти акуратно спакували його у вантажний відсік "шатла" і відвезли додому.

При цьому відносно Землі і люди в ранцях, і їхній корабель, і супутник рухаються з першою космічною швидкістю - біля 8 км/с.

Після катастрофи "Челленджера" НАСА переглянуло стандарти безпеки і припинила застосування пілотованих модулів. Подібний пристрій двічі випробували радянські космонавти у 1990 році, але відео наразі немає.

Дивіться також інші матеріали за темою "Космонавтика"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".