1941: наслідки японської атаки на Перл-Харбор. Кольорове ВІДЕО

Президент США Рузвельт виступив з експресивною промовою перед Конгресом, у якій назвав день нальоту на Перл-Харбор "датою ганьби". Америка оголосила війну Японії і вступила у Другу Світову союзником Британії, Китаю та СРСР.

7 грудня 1941 року 363 літаки, які злетіли з шести авіаносних кораблів Японського імператорського флоту, завдали удару по гавані Перл-Харбор на Гавайських островах - основній базі Тихоокеанського флоту США. Вони кидали бомби і торпеди на кораблі, обстрілювали берегові зенітні батареї, знищували літаки на островних аеродромах.

Внаслідок аварії загинуло 2402 американці. З них 1177 - на борту лінкора "Арізона", який вибухнув і затонув після авіаудару пікіруючих бомбардувальників. Палаюча "Арізона" разом із іншими лінійними кораблями є й на цьому відео.

Залишки "Арізони" досі лежать на дні затоки Перл-Харбор - вони перетворені в національний меморіал. З корпусу судна потроху витікає паливо, плями якого називають "сльозами "Арізони". Прийнято, що кожен новообраний президент США відвідує меморіал.

Японські втрати склали 64 загиблих. З військової точки зору це був надзвичайно ефективний удар.

Меморіал "Арізони" над затонулим лінкором. Фото: portaloha.com

Під час атаки в гавані знаходилося 7 із 9 американських лінійних кораблів. Чотири лінкори було затоплено, решта - пошкоджено. Але це були кораблі часів Першої світової, натомість жоден із трьох американських авіаносців у Тихому океані не був ушкоджений - під час нападу вони не були в Перл-Харборі.

Атака на Перл-Харбор мала прикрити японське просування в "Південний ресурсний регіон" (термін японського Генштабу на позначення Південно-Східної Азії). Внаслідок нападу громадська думка в США змінилася з ізоляціоністської на користь участі країни у Другій світовій.

Президент США Франклін Делано Рузвельт виступив з експресивною промовою перед Конгресом, у якій назвав день нальоту на Перл-Харбор "датою ганьби". Америка оголосила війну Японії і вступила у Другу Світову союзником Британії, Китаю та СРСР.

1941: закон США про ленд-ліз - допомогу тим, хто бореться з нацизмом. ВІДЕО

Японія захопила значну частину Тихоокеанських островів і Південно-Східну Азію, від Індії до Австралії. Більшість Другої Світової США воювали на цьому фронті. Зрештою саме Японія завершила Другу світову війну, підписавши капітуляцію 2 вересня 1945 року.

Наприкінці війни з 22 японських кораблів, які брали участь у рейді на Перл-Харбор, залишався тільки один.

Це кольорове відео - частина архіву італійського історика Вінсенте Романо. Ми вже друкували його кадри з нарізкою з фотокулеметів.

Дивіться також:

1945: США проти Японії - зйомка з атакуючих літаків. ВІДЕО

Американський агітпроп часів Другої світової. ФОТО

1991: Автострада Смерті - розбомблена іракська колона в Кувейті. ВІДЕО

Війна у В'єтнамі. Документальні ФОТО

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.