Спецпроект

1410: народна пісня про князя Вітовта

Білоруський ансамбль середньовічної музики "Стары Ольса" виконує пісню, яку називають народною. Реконструктори також забезпечили чудовий відеоряд із "картинками з Грюнвальдської битви".

Білоруський ансамбль середньовічної музики "Стары Ольса" виконує пісню, яку називають народною (нібито походить з XV сторіччя, запис зберігається у вільнюському архіві Зінкевича).

Білоруські реконструктори також забезпечили чудовий відеоряд, де важка литовсько-руська піхота рубається зі своїми хрестоносними колегами (очевидно, мається на увазі Грюнвальдська битва, в якій військо Великого князівства Литовського і очолював князь Вітовт).

Про те, як наша нинішня влада "святкувала" 600-річчя битви під Грюнвальдом, читайте в розділі "Тексти"

Вітовт активно централізував владу, ліквідуючи автономію удільних князівств того часу (в тому числі й українських - Волині, Поділля, Київщини, Сіверщини) і розбудовуючи "вертикаль влади".

"Руською" столицею своєї велетенської держави ("литовською" столицею було Вільно) князь зробив наш Луцьк.

Його харизма була такою великою, що й через 100 років у юридичних документах з ностальгією про старі часи, коли був порядок, вживалася формула "...як було за князя Вітовта". Правда, централізаційні устремління великого князя викликали недовольство руської шляхти, що після смерті Вітовта вилилося у громадянську війну.

Але це вже інша історія. Наразі нас цікавить пісня наших північних сусідів:

Едзе Вітаўт па вуліцы,
За ім нясуць дзве шабліцы,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Шаблі літы злотам біты,
У яшчар-скуру апавіты,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Адна шабля для спадара,
Друга шабля на татара,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Стануў Вітаўт прад кашовым,
Бліснуў ў сонцы шабляй новай,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Стукнуў-грукнуў у падковы,
Гэй, шыхтуйся пан кашовы.
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Гэй, шыхтуйся збройна жвава,
Дзе йдзе бітвы слаўна справа,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Гукнуў кош ды з самапалаў
З сяміпятых ад запалаў,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Крыкнуў: "Слава слаўны княжа,
Вораг ў полі косцю ляжа",
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Кілька знакових моментів - у пісні, нібито створеній за кількадесят років до першої згадки про козаків, співається про якогось кошового і про архетипово козацькі "семип'ядні (?) самопали". Мушкет довжиною сім п'ядей від запалу (тобто від курку) - це приблизно 1,2-1,4 метра.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.