Спецпроект

1410: народна пісня про князя Вітовта

Білоруський ансамбль середньовічної музики "Стары Ольса" виконує пісню, яку називають народною. Реконструктори також забезпечили чудовий відеоряд із "картинками з Грюнвальдської битви".

Білоруський ансамбль середньовічної музики "Стары Ольса" виконує пісню, яку називають народною (нібито походить з XV сторіччя, запис зберігається у вільнюському архіві Зінкевича).

Білоруські реконструктори також забезпечили чудовий відеоряд, де важка литовсько-руська піхота рубається зі своїми хрестоносними колегами (очевидно, мається на увазі Грюнвальдська битва, в якій військо Великого князівства Литовського і очолював князь Вітовт).

Про те, як наша нинішня влада "святкувала" 600-річчя битви під Грюнвальдом, читайте в розділі "Тексти"

Вітовт активно централізував владу, ліквідуючи автономію удільних князівств того часу (в тому числі й українських - Волині, Поділля, Київщини, Сіверщини) і розбудовуючи "вертикаль влади".

"Руською" столицею своєї велетенської держави ("литовською" столицею було Вільно) князь зробив наш Луцьк.

Його харизма була такою великою, що й через 100 років у юридичних документах з ностальгією про старі часи, коли був порядок, вживалася формула "...як було за князя Вітовта". Правда, централізаційні устремління великого князя викликали недовольство руської шляхти, що після смерті Вітовта вилилося у громадянську війну.

Але це вже інша історія. Наразі нас цікавить пісня наших північних сусідів:

Едзе Вітаўт па вуліцы,
За ім нясуць дзве шабліцы,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Шаблі літы злотам біты,
У яшчар-скуру апавіты,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Адна шабля для спадара,
Друга шабля на татара,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Стануў Вітаўт прад кашовым,
Бліснуў ў сонцы шабляй новай,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Стукнуў-грукнуў у падковы,
Гэй, шыхтуйся пан кашовы.
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Гэй, шыхтуйся збройна жвава,
Дзе йдзе бітвы слаўна справа,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Гукнуў кош ды з самапалаў
З сяміпятых ад запалаў,
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Крыкнуў: "Слава слаўны княжа,
Вораг ў полі косцю ляжа",
Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Слаўся князь Вітаўт,
Гаспадар на Літве.

Кілька знакових моментів - у пісні, нібито створеній за кількадесят років до першої згадки про козаків, співається про якогось кошового і про архетипово козацькі "семип'ядні (?) самопали". Мушкет довжиною сім п'ядей від запалу (тобто від курку) - це приблизно 1,2-1,4 метра.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.