1918: гетьман Скоропадський у черкесці, з кинжалом і в автомобілі

Павло Скоропадський замість розхристаного безвладдя УНР хотів побудувати міцну вертикаль влади - і дещо в нього вийшло, от тільки земельне питання він так і не вирішив, а гетьманська влада значною мірою трималася на німецьких багнетах.

В цій кінохроніці - гетьман успішний. Він їздить на авто, носить хвацьку черкеску з золотими погонами, молиться разом із соратниками перед бенкетом. Але в середині грудня 1918 року він зрікається влади на користь УНР і виїздить разом із німцями з України.

Там, у Швейцарії та Німеччині, він проживе ще 26 років, поки не загине під американськими бомбами.

Про історію кохання і смерті сина Павла Скоропадського Данила читайте у розділі "Книжки"

Останній день гетьмана у Києві чудово описав геніальний Булгаков: 

"На дальнем пути Города I, Пассажирского уже стоит поезд - еще без паровоза, как гусеница без головы. В составе девять вагонов с ослепительно-белым электрическим светом.

В составе в час ночи уходит в Германию штаб генерала фон Буссова. Тальберга берут: у Тальберга нашлись связи...

Гетманское министерство - это глупая и пошлая оперетка (Тальберг любил выражаться тривиально, но сильно, как, впрочем, и сам гетман. Тем более пошлая, что...

- Пойми (шепот), немцы оставляют гетмана на произвол судьбы, и очень, очень может быть, что Петлюра войдет... а это, знаешь ли...)"

Відео 1918 року з гетьманським урядом, який приймає парад Лубенського сердюцького кінно-козачого полку, дивіться тут