Спецпроект

2008: Ющенко купається в ополонці

Цьому відео всього кілька років, але знятий тут державний діяч уже, схоже, назавжди відійшов в історію. Бо замість реформування системи влади Віктор Ющенко просто насолоджувався статусом президента, живучи звичним етнографічним життям.

Можливо, порівняння некоректне, але своєю драматичністю це відео нагадує хроніку часів УНР чи Гетьманату - є щось знакове в тому, що більшість тодішніх подій відбувається на тлі холоду, снігу, зими.

Тут нема військових парадів, але є людина, яка мала величезний мандат довіри (може, навіть, більший, ніж мали Петлюра зі Скоропадським) і провалила його виконання.

Замість реформування системи влади Віктор Ющенко просто насолоджувався своїм статусом. Як і раніше, він жив багатим етнографічним життям, тільки на посаді президента.

Своєю відстороненістю від державних справ Ющенко подарував нам 5 років, подібних на пізнього Горбачова - коли в країні запанувала свобода, схожа на анархію. По-своєму це було навіть непогано.

Жартували, що за особами тих, хто купається з ним на Водохреща, можна визначати ступінь впливовості політиків. Схоже, що Віктор Андрійович так і не зрозумів, що Майдан-2004 - це відчайдушний порив до зміни системи, а не зміни ключових осіб у цій системі.

Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані (ВІДЕО)

На цьому відео він уже три роки при владі. А, скажімо, робота з розкритття архівів СБУ (одне з небагатьох досягнень Ющенкового президентства) ще навіть не почата. Перші архіви відкриються тільки восени 2008 року.

Крім Ющенка на тлі Помаранчевої революції і Ющенка, який розпустив парламент, в архіві історії залишаться хіба що ці кадри - як курйоз, історичний анекдот - от, мовляв, у третього президента отаке було захоплення до свята Богоявлення. 

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.