Спецпроект

2008: Ющенко купається в ополонці

Цьому відео всього кілька років, але знятий тут державний діяч уже, схоже, назавжди відійшов в історію. Бо замість реформування системи влади Віктор Ющенко просто насолоджувався статусом президента, живучи звичним етнографічним життям.

Можливо, порівняння некоректне, але своєю драматичністю це відео нагадує хроніку часів УНР чи Гетьманату - є щось знакове в тому, що більшість тодішніх подій відбувається на тлі холоду, снігу, зими.

Тут нема військових парадів, але є людина, яка мала величезний мандат довіри (може, навіть, більший, ніж мали Петлюра зі Скоропадським) і провалила його виконання.

Замість реформування системи влади Віктор Ющенко просто насолоджувався своїм статусом. Як і раніше, він жив багатим етнографічним життям, тільки на посаді президента.

Своєю відстороненістю від державних справ Ющенко подарував нам 5 років, подібних на пізнього Горбачова - коли в країні запанувала свобода, схожа на анархію. По-своєму це було навіть непогано.

Жартували, що за особами тих, хто купається з ним на Водохреща, можна визначати ступінь впливовості політиків. Схоже, що Віктор Андрійович так і не зрозумів, що Майдан-2004 - це відчайдушний порив до зміни системи, а не зміни ключових осіб у цій системі.

Богословська і Азаров на помаранчевому Майдані (ВІДЕО)

На цьому відео він уже три роки при владі. А, скажімо, робота з розкритття архівів СБУ (одне з небагатьох досягнень Ющенкового президентства) ще навіть не почата. Перші архіви відкриються тільки восени 2008 року.

Крім Ющенка на тлі Помаранчевої революції і Ющенка, який розпустив парламент, в архіві історії залишаться хіба що ці кадри - як курйоз, історичний анекдот - от, мовляв, у третього президента отаке було захоплення до свята Богоявлення. 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.