Спецпроект

1991: історія Білорусі - репом і в "шаленому" мультику

Спроба зацікавити історією юних білорусів. Франциск Скорина - "конкретний мажор", князь Всеслав - "чоткий персонаж", Вітовт перетворює хрестоносців на металолом, а "окупанти зі Сходу - представники братнього російського народу".

П'ять хвилин суворої "читки" - і тисяча років білоруської історії. Музика супроводжує мультик, виконаний у симпатичній змішаній техніці. Відомі портрети, тексти та інші артефакти з історії сусідньої країни накладені на мальований відеоряд.

Мультфільм - ініціатива спільного проекту "БудзьмаTUT" культурницької кампанії "Будьмо білорусами!" і порталу TUT.BY. Самі автори кажуть, що акцентували на позитиві і "шаленості" білоруського народу (про неї співається у приспіві), щоб зацікавити юних білорусів вивчати своє минуле.

Вся історія Латвії в ляльковому мультику (ВІДЕО)

Стиль викладу - теж відповідний. Легендарного полоцького князя Всеслава Чародія (правнука нашого Володимира Великого) називають "чотким персонажем", а білоруського першодрукаря Франциска Скорину - "конкретним мажором" (бо він мешкав за кордоном :) ).

Ще кілька показових уривків у перекладі українською:

"...Бог створив світ у жанрі фристайлу. Він сказав "Будьмо!" - і Білорусь з'явилася..."

"...і Князівство Литовське раптом - опа! - стало найбільшою державою Європи..."

"...Вітовт із Ягайлом, польським королем, хрестоносців відправили в металолом..."

"...Яких окупантів? Ну цих, зі сходу - представників братнього російського народу..."

Історія СРСР у вигляді старовинної комп'ютерної гри (ВІДЕО)

Симпатія авторів до "націонал-демократичної" історіографії більш ніж очевидна. Що й не дивно - до створення музики доклалися Лявон Вольський з напівлегального в сучасній Білорусі рок-гурту "Н.Р.М." і Аляксандр Памідорав. Обидва прославилися концептуальним "Народним альбомом" про життя міжвоєнної Білорусі і його продовженням "Я народився тут".

Тим не менш, автори мультику уникнули втручання у сучасні політичні розборки, закінчивши оповідь про історію Білорусі 1991 роком, коли радянська республіка стала незалежною. "У руки вам прапор - хай кожен напише власне продовження" - сучасним білорусам пропонується відкритий фінал.

Польський мультфільм про війну Русі проти Литви (ВІДЕО)

Хто не розуміє братню мову на слух, пропонуємо текст білоруською. Кому важко й так, проженіть його через перекладач.

----------------

Не было раней нічога, а цяпер усяго многа.
За гэта мы мусім дзякаваць Богу,
Ён ствараў наш сьвет у жанры фрыстайлу,
Прамовіў "Будзьма!", і Беларусь паўстала.
Іхтыязаўры і іншыя цмокі...
Мы напачатку ў акіяне моклі,
А потым пакінулі водныя нетры
І займелі назву "неўры" .
Неўры здавён, ад першых вякоў
Пераўтвараліся ў ваўкоў -
Такая вось звычка была ў народа...
Дажджбог, Пярун, Жыцень і Кола Сварога -
У паганскіх багоў продкі нашыя верылі,
Але ўжо хрысьціянства грукае ў дзьверы ім.

Год 862 ад нараджэньня Хрыстова -
Пра Полацак першыя летапісныя словы.
Ў тым Полацку збудуюць сабор Сьвятой Сафіі
(У сьвеце былі толькі тры такія).
Тамтэйшы князь Усяслаў Чарадзей
Быў чоткі пэрсанаж, але слухай далей!
У Полацку жыла Еўфрасіньня Сьвятая,
Памяць пра яе ў стагоддзях ня тае.
Для яе зрабілі знакаміты крыж
(Ня проста супэр, а супэр-звыш),
Але ў апошнюю вайну артэфакт прапаў.
Такі вось, прабачце, мясцовы грааль.

Ідзем далей, не марудзім доўга.
Час надыйшоў князя Міндоўга.
І тут мы зацяміць мусім з табой -
Тады Беларусь называлі Літвой,
А дакладней - Вялікім Княствам Літоўскім
З гербам "Пагоня" і супэрскім войскам.
Пакрочым далей сваім шляхам пыльным.
Князь Гедымін засноўвае Вільню.
Сон легендарны - ваўчара ў латах...
На Вікіпэдыі пра гэта багата.

Год 1362-гі.
Шчэрацца дзіды. Лунаюць сьцягі.
Нашыя войскі ля Сіняй Вады
Разьбілі трох султанаў Залатое Арды,
І Княства Літоўскае раптам - о-па! -
Зрабілася буйнейшай дзяржавай Эўропы.

Давайце далей разгортваць сьвітак.
У Княстве Літоўскім княжыць Вітаўт.
Тэўтонскі Ордэн нам пагражае.
Пад Грунвальдам бітва ўсё вырашае.
Вітаўт зь Ягайлам, польскім каралём,
Крыжакоў адправілі ў мэталалом.

Францішак Скарына - канкрэтны мажор.
Вучыўся ня ў Полацку, а за мяжой.
І з гэтай навукай добра парадзіў -
Беларускую Біблію выдаў у Празе.
Вайскоўцы былі ў форме ня горшай -
Паклалі маскоўскае войска пад Оршай
У 1514-м годзе,
Але годзе пра гэта, наперад пойдзем!
Хвілінны прыпынак - зараз і тут
Зацьверджаны Трэці Літоўскі Статут,
А пад Кіргхольмам разьбілі шведаў,
Відаць, ты пра гэта раней ня ведаў.

У Магілёве ў бітве апантанай
Сем тысячаў палегла акупантаў.
Якіх якупантаў? Ну, гэтых... З Усходу -
Прадстаўнікоў братняга расейскага народу.
Іх называлі яшчэ "маскавіты",

А мы ўжо ў Рэчы жылі Паспалітай -
Беларуска-Літоўска-Польскай дзяржаве
І, чамусьці, суседзяў усіх раздражнялі.
Тры падзелы Рэчы паспалітай -
Вось так - узялі нас і падзялілі.
Найбольшую частку зьела Расея...
Сярод шляхты незадаволенасьць сьпее.
На сцэне зьявіўся Тадэвуш Касьцюшка.
Запомніць імя гэта трэба. Таму што
Тадэвуш канкрэтным быў рэвалюцыянэрам -
У свабоду, роўнасьць, братэрства верыў,
Змагаўся за гэта нават у Штатах,
Але рускі царызм яго кінуў за краты.

Падчас Напалеонаўскага землятрусу
Зь беларусамі біліся беларусы,
А ў 1863-м
Паўстаньне ізноў пажарышчам сьвеціць.
Кастусь Каліноўскі, сын Беларусі
Ў роспачы быў, у гаркоце, у скрусе,
Падняў касінераў, сьмела біўся ў палях,
Але ў пятлі на Лукішках скончыў свой шлях.

Сьвет на мяжы ХХ-га стагоддзя.
Трэба падымаць культуру ў народзе!
Багушэвіч, Багдановіч, Купала і Колас,
Ластоўскі, Луцкевіч... Багата было вас!
Дзясяткі й дзясяткі выбітных імёнаў...
Але ўжо рэвалюцыя палае чырвоным.

Ну вось. У рэвалюцыйных жахах
Зьяўляецца новая дзяржава.
Завецца прыгожа яна: БНР.
Яе ўтварыньне сьвяткуем і цяпер.
Але раптам аднекуль - зь дзіркі ад бубліка
Зьяўляецца іншая рэспубліка.
Завецца ўжо не рамантычна яна -
Савецкая сацыялістычная.
20-я гады. Векапомны час.
Беларусізацыя пануе ў нас.
Пісьменьнікі пішуць выдатныя творы,
Мастакі ў Вітэбску заўсёды ў гуморы...
І гэтак было, пакуль не прыйшоў
Год 37-мы, крывавае шоў.
Але то шчэ была апраметная.
І вось пекла - Другая Сусьветная.
Былі акупанты, былі партызаны,
Краіну ізноў на шматкі разгрызалі...
Ізноў беларусы з абодвух бакоў...
Ліецца кроў родных братоў.

Канец вайне! Здавай аўтамат!
І вось ужо ў небе ляціць касманаўт.
Машэраў, прамову сваю гавары!
Сьпявайце пра Яся грамчэй, "Песьняры"!
Барыс Кіт, рабі вынаходкі ў НАСА,
А мы застанемся з краінай сам-насам.
Рэспубліка Беларусь - яе назва цяпер.
Прыняты сьцяг, зацьверджаны герб.
Сьпяваюцца песьні, чытаюцца вершы...
Год 1991-ы...

На гэтым шматкроп'е. У рукі вам сьцяг
Хай кожны напіша ўласны працяг...

Рэфрэн:
Будзьма
Ведаць свой род!
Шалёны народ, беларускі народ...
Будзьма
Ведаць свой род!
Шалёны народ, шалёны народ...

Словы і музыка Лявона Вольскага, ідэя- Юля Ляшкевіч, кампанія "Будзьма", анімацыя Юлія Рудзіцкая, чытае Аляксандар Памідораў.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.