Спецпроект

1970: Тарапунька і Штепсель як зброя радянської пропаганди

Зірки естради УРСР "викривають капіталістичну мораль" Заходу, висміюючи стандартні персоніфіковані штампи - воєнщину, буржуїв, аналітиків-антирадянщиків. Очевидно, без такого роду гумору їхня творчість була би припинена.

2 червня 1919 року народився народився Юрій Тимошенко, більше відомий старшій генерації українців як "Тарапунька" у творчому тандемі зі "Штепселем" - Юхимом Березіним. Полтавець і одесит пропрацювали на естраді разом 45 років - від виступів на фронтах Другої світової до смерті Тимошенка від інфаркту на гастролях в Ужгороді в 1986 році.

Додатковою "фішкою" була одеська російська Штепселя і полтавська українська Тарапуньки. При цьому, обігруючи національний колорит, Тимошенко міг вдарити - і бив - за слово "жид" (така історія трапилася на зйомках фільму "Зелений фургон").

Своїм акцентом на регіональних різницях республіки вони насправді об'єднували Україну, не опускаючись до висміювання мовних чи культурних деталей.

Обидва стали народними артистами УРСР, а от народного артиста Союзу їм так і не дали. Одного разу в них зірвалася поїздка на гастролі у Британію, тому що у відповідь на питання чергового чиновника, який контролював виїзд за "залізну завісу" - "Чому це ви досі не в партії?" - Тимошенко раптом вибухнув: "Ви спершу очистіть партію від негідників, а потім ми самі до вас прийдемо!"

Тим не менше, в цьому уривку з фільму "Смеханічні пригоди Штепселя і Тарапуньки" вони з ентузіазмом "викривають капіталістичну мораль" Заходу, висміюючи стандартні персоніфіковані штампи - воєнщину, буржуїв, аналітиків-антирадянщиків. Очевидно, без такого роду "гумору" їхня творчість була б ускладнена. Хоча в 1970-му (а це рання брежнєвщина), можливо, ще знаходилися люди, які щиро сміялися над подібними жартами).

1970: Брежнєв вітає громадян СРСР із Новим Роком (ВІДЕО)

Якби там не було, скетчі Тарапуньки і Штепселя користувалися шаленою популярністю. Вони були справжніми зірками УРСР (і, меншою мірою, всього союзу) протягом десятків років і мали все, що тоді можна було взяти від життя. Почавши з образів міліціонера і монтера, вони показали на сцені багато з того, що хвилювало тодішніх українців - від алкоголіків до бюрократів.

Народ любив Тарапуньку і Штепселя страшенно, тому партія змушена була терпіти їхні окремі демарші проти радянського офіціозу. Побутує легенда, як перед черговим виступом у Кремлі Тимошенко вирвав собі зуба - щока розпухла і виступ комедійного дуету відмінили. На що Березін нібито сказав: "Ну й дурень ти, Юрко... На всі концерти зубів не вистачить".

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.