1991: офіціоз програми "Время" про ГКЧП, Горбачова і Кравчука

Запис головної новинної програми СРСР "Время" від 19 серпня 1991 року. В офіційному рупорі Кремля - несподівана вставка з репортажем про опір диктатурі. Є також Леонід Кравчук, який за три хвилини розмови так і не сказав, підтримує він путчистів чи ні.

З нагоди річниці спроби перевороту в СРСР "Історична Правда" представляє запис ефіру програми "Время" - головних новин Радянського Союзу.

19 серпня 1991 року "яструби" в радянському керівництві спробували усунути від влади президента СРСР Михайла Горбачова і припинити проголошену ним "перестройку" - демократизацію країни. Завдяки рішучій позиції керівника соціалістичної республіки Росія Бориса Єльцина спроба путчу (існують конспірологічні версії, що вона була узгоджена з Горбачовим) провалилася.

Крім драматичних нот у проголошуваних дикторами програмних документах Державного комітету з надзвичайного стану (Государственного комитета по чрезвьічайному положению - ГКЧП), цей запис цікавий ще кількома речами.

Посередині ефіру раптом з'являється репортаж про москвичів, які виступили проти ГКЧП і будують барикади. Показують Єльцина, який говорить про... державний переворот. Страшні путчисти забули поставити відданих їм людей (якщо такі люди, звичайно, були) для контроля над телебаченням.

Бацила горбачовської перебудови вразила і ньюсрум головних державних новин - головред програми "Время", грузин Ольвар Какучая пропускає в ефірі репортаж Сергія Мєдвєдєва, в якому ГКЧП виглядає дуже непривабливо. Уявляєте, зараз щось подібне на ТРК "Россия" чи нашому Першому національному?

"Увімкнули свою камеру без особливого сподівання втрапити сьогодні в ефір" - каже Мєдвєдєв, але в ефір усе ж таки втрапляє, розповідаючи на всю країну про сотні людей, які готові ризикувати своїми життями, аби ГКПЧ не отримав влади. "Вільнюс нас навчив", - кажуть люди.

1991: радянські війська штурмують телевежу у Вільнюсі. ВІДЕО

За цей репортаж Какучаю і Мєдвєдєва звільняють з роботи. За кілька днів вони повертаються з тріумфом, отримавши нагороди від Єльцина. Мєдвєдєв зараз очолює гігантський приватний продакшн "Останкіно", випускає телефільми на історичну тематику.

На 35-ій хвилині випуску програми "Время" від 19 серпня 1991 року транслюється запис із Києва, де голова Верховної Ради Української РСР Леонід Кравчук за кілька хвилин розмови примудряється говорити багато, але не сказати головного - підтримує влада України гекачепістів чи ні.

Дивіться також:

Початок кінця. Радянський Союз помирав під "Лебедине озеро"

15% українців вважають, що перемога ГКЧП зробила б їхнє життя кращим

Як розпадався СРСР. Спогади доньки Брежнєва

1991: Союз убив сам себе. ВІДЕО

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.