1964: кандидат у президенти США лякає виборців комуністами

Цей ролик - передвиборча реклама кандидата в президенти США від республіканської партії Баррі Ґолдвотера. Нам показують виступ Микити Хрущова, але слова радянського лідера перекладені, м'яко кажучи, невірно. Схоже на практику російського ТБ у 2004 році.

У виборчій кампанії на поста президента США в 1964 році основними були два кандидати - демократ Ліндон Джонсон (в.о. президента після убивства Кеннеді у листопаді 1963-го) і республіканець Баррі Ґолдвотер.

Останній представляв крило "яструбів" у Республіканській партії: вони вважали реформи Ліндона (відміна расової сегрегації, запровадження державного страхування, програми боротьби з бідністю) занадто радикальними, а загрозу війни з СРСР - дуже реальною.

На партійних "праймеріз" Ґолдвотер гучно переміг представника "ліберального" крила республіканців Нельсона Рокфеллера. У фінальній промові він сказав одну із найвідоміших своїх фраз: "Екстремізм на захист свободи - це не вада. Помірність у прагненні справедливості - не чеснота".

Під "помірністю" малося в тому числі й бажання Джонсона обмежитися невеликим (так спочатку планувалося) контингентом американських військ у В'єтнамі. Ґолдвотер же розцінював це як капітуляцію перед комунізмом і пропонував за потреби направити у В'єтнам і ядерну зброю.

Війна у В'єтнамі. Документальні ФОТО

В цьому ролику Ґолдвотер намагається переконати виборців, чому боротьба з СРСР така важлива. Починається політична реклама з американських школярів, які розпочинають свій день зі звичної присяги на вірність прапору США.

Цю ідилічну картину раз по раз порушує тодішній керівник СРСР Микита Хрущов, який експресивно розповідає комусь, хто розуміє російську, про те, як радянські люди били німців під Сталінградом і в Україні. І ще будуть бити, як треба буде.

При цьому в рекламі Ґолдвотера слова Хрущова перекладені абсолютно "зі стелі". "Ми вас поховаємо, - погрожує радянський лідер американським виборцям. - Ваші діти будуть комуністами!" Дещо нагадує практику російського державного каналу, який у 2004-му переклав слова Ющенка "Я готовий стати перед шахтарями на коліна" як "Я поставлю шахтеров на колени!" :)

Але повернемося до ролика. Після вступу з Хрущовим і школярами перед телеглядами з'являється сам кандидат. "Я хочу, щоб американські діти виростали американцями, - сурово говорить Ґолдвотер. - І вони виростуть, якщо в нас вистачить духу заявити про свою готовність чітко. Так чітко, щоб не треба було ніякого перекладу. Щоб була просто повага до країни, яка готова [до викликів], як жодна країна в історії".

Після цього звучить слоган кандитата: "Серцем ви розумієте, що він правий".

Значок кампанії Ґолдвотера 1964 року. Закликають робити вибір серцем

Натомість Джонсон узявся зображати свого конкурента як неадеквата, здатного розпочати ядерну війну. Команда демократа запустила відомий ролик "Ромашка" - з милою дівчинкою, яка обриває пелюстки у квітки, рахуючи їх, а потім раптом командний чоловічий голос розпочинає зворотній відлік до атомного вибуху. Месидж був зрозумілий - не хочете ядерної війни, голосуйте за Джонсона.

Тим часом Хрущов внаслідок партійного перевороту поступився своєю посадою молодому Леоніду Брежнєву і вже не так лякав американських виборців.

Хрущов на обкладинках американських журналів. ФОТО

На додачу Ґолдвотер примудрився зробити заяву на кшталт пропозицій відділити Донбас чи Галичину, які іноді з'являються в українському інеті. Кандидат сказав, що "було б добре, якби Східний берег [найбільш "ліберальні" на той час штати країни] відколовся і поплив у море".

Після такого від Ґолдвотера відвернулася навіть частина республіканців. Приміром, батько нинішнього кандидата в президенти США Метта Ромні Джордж (тодішній губернатор штату Мічіган) запропонував поправку в партійну програму, яка б "виключила правих екстремістів з партії".

Виборчий слоган республіканця почали пародіювати: "Головою ви розумієте, що він не правий" (In your head you know he’s wrong) і "Нутром ви розумієте, що він поїхав дахом" ("In your guts you know he’s nuts").

Зрештою Баррі Ґолдвотер отримав 38% голосів - один із найменших показників за всю історію американських виборів.

Ще два цікавих з історичної точки зору моменти.

На підтримку Ґолдвотера виступив Рональд Рейган. Полум'яний виступ "Час обирати" став неофіційним входженням кіноактора у політику, привернувши до нього увагу виборців. У 1966-му Рейган стане губернатором Каліфорнії, в 1980-му - президентом США.

100 років Рейгану. Журнальні обкладинки. ФОТО

В останні роки життя, у 1980-90-х, Ґолдвотер став добримуватися більш лібертарних поглядів - виступав на захист абортів, за легалізацію медичної маріхуани, за право геям відкрито служити в армії тощо.

Зараз його іменем названо навчальний центр ВПС США.

Дивіться також:

1983: Рейган називає СРСР "імперією зла". ВІДЕО

Українські передвиборчі листівки XX-го сторіччя. ФОТО

"Долой своеволие и безнаказанность чинуш!" Листівка Януковича 1990 року

2002: передвиборча реклама Богословської і Хорошковського. ВІДЕО

2007-2009: "Покращення життя вже сьогодні". Ролики Партії регіонів. ВІДЕО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.