Без В'ячеслава Чорновола. Життя і безсмертя у ФОТО

Є легенда, як хтось із радянських слідчих спересердя запитав Чорновола: "Ну добре, от уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там себе бачите?" - "Як ким? Редактором опозиційної газети".

25 березня 1999 року в автокатастрофі загинув В'ячеслав Чорновіл. Обставини його загибелі на шосе під Борисполем досі залишаються таємничими. "Історична Правда" пропонує добірку фото, щоб згадати дисидента, політика і людину.

В'ячеслав Максимович народився у грудні 1937 року на Черкащині. За кілька місяців до народження було заарештовано його дядька Петра Чорновола - з заслання він більше не повернувся.

В 1960-му він із відзнакою закінчив Київський університет імені Шевченка (журналістика).

Студент Київського університету

Працював на телебаченні, потім на хвилі хрущовської "відлиги" захопився історією української літератури, особливо - донедавна забороненим в СРСР Борисом Грінченком.

В 1963-64 рр. брав участь у будівництві Київської ГЕС.

У 1964-му вступив до університетської аспірантури, але не був зарахований через політичні переконання.

З батьками та сестрою. Черкащина, 1960-ті

В 1965 році виступив разом із Дзюбою і Стусом на прем'єрі "Тіней забутий предків" у кінотеатрі "Україна" із протестом проти арештів інтелігенції.

За відмову давати свідчення на закритому суді братів Горинів засуджений до трьох місяців примусових робіт.

Підготував збірку текстів "Лихо з розуму" (Портрети двадцятьох "злочинців") - про арештованих у 1965-му шестидесятників - яка була видана на Заході і стала справжньою подією в СРСР і закордоном. В результаті у 1967-му отримав три роки таборів суворого режиму.

У Житомирі - в гостях у письменника Євгена Концевича

 

Найбільш відоме фото Чорновола, яке потрапило на Захід. Початок 1970-х

В 1969 році на засланні одружується з Атеною Пашко. Вона померла в 2012-му - незадовго до 13-ої річниці смерті чоловіка.

Із Атеною Пашко у Якутії. Літо 1979 року

В 1970-му створює підпільний журнал "Український вісник".

Під час масового погрому шестидесятників у 1972 році отримав від радянської влади ше один термін - шість років таборів і три роки заслання.

Письменник-дисидент Михайло Хейфець назвав свій тюремний нарис про Чорновола "Зеківський генерал".

Марка Підпільної пошти України, присвячена Чорноволу - "борцю за права людини"

Є легенда, як хтось із слідчих спересердя запитав Чорновола: "Ну добре, от уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там себе бачите?" - "Як ким? Редактором опозиційної газети".

На засланні в Якутії

Після виходу з мордовських таборів мешкав на засланні у Якутії. У травні 1979 став членом Української Гельсинської групи (УГГ).

У квітні 1980-го заарештований за сфабрикованими звинуваченням (фактично - за участь в УГГ). Засуджений на 5 років тюрми.

В 1985-му повернувся в Україну. Працював кочегаром, бо більше ніде не міг працевлаштуватися. Відновлює підпільне видання "Українського вісника".

У 1988 році ініціював створення Української Гельсинської спілки як опозиційної КПРС організації партійного типу.

Родина: син Тарас, дружина Атена Пашко, її донька Ірина Волицька, зять Віктор Зубко та онук Василь

Від моменту створення Народного руху (вересень 1989 року) - його активний член, з 1992-го - співголова.

У березні 1990-го обраний депутатом Львівської обласної ради, з квітня 1990-го до квітня 1992-го - голова облради.

 Гетьман Українського Козацтва, 1990-ті

Восени 1991 року В'ячеслав Чорновіл був кандидатом у президенти України (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27%).

За словами Атени Пашко, так відреагував на свій програш Кравчуку: "Програв не я. Програла Україна".

З Марґарет Тетчер

З 1990 року - народний депутат.

З друзями-дисидентами - Ларисою Богораз, Мустафою Джемілєвим, Вацлавом Гавелом

Керівник депутатської фракції Народного руху України. У січні 1999 року частина рухівців-"прагматиків" на чолі з Юрієм Костенком організувала розкол у партії, створивши альтернативний Рух (зараз Українська народна партія).

 З Атеною Пашко

25 березня 1999 року Чорновіл загинув у автокатастрофі, коли повертався з поїздки у Кіровоградську філію Руху.

Під Борисполем автомобіль політика врізався у навантажений зерном "КамАЗ" із причепом, який здійснював розворот посеред траси.

 Той самий "КамАЗ"...
Прощання з політиком

Похорони В'ячеслава Чорновола у Києві зібрали 200 тисяч людей.

Поле Чорновола: син Тарас, Віктор Пинзеник, Володимир Стретович, Микола Кульчинський збирають пшеницю, яка була посаджена з зерен, що були в кузові "КАМАЗа". Відтак її роздали по всіх областях

У березні 2011 року Генпрокуратура передала справу про загибель Чорновола міліції - на додаткове розслідування.

У червні 2011 року було здійснено ексгумацію тіла загиблого.

Могила В'ячеслава Чорновола на Байковому цвинтарі

Дивіться також:

В'ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика

КГБ проти "шестидесятників". Як саджали в 1970-х

Вірменський дисидент згадує, як сидів із Чорноволом і Стусом

1986 рік. Чорновіл відновлює підпільний самвидав

Кримські спогади про лідера Народного Руху

1990: ІІ-ий з'їзд Народного Руху. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Чорновіл"

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.