Залежність політики Кремля від ціни нафти. ГРАФІК з 1970 року

Коли СРСР вторгся до Афганістану, барель коштував $101. Коли Горбачов почав "перестройку" - $30. Замість заощадити частину надприбутків, радянський уряд витрачав їх на іноземні авантюри та імпорт харчів. Нафта більше не дешевшала, але СРСР розпався.

У грудні 1979 року радянські війська увійшли в Афганістан. Нафта тоді була на ціновому піку - $101 за барель.

Тогочасна ціна вкупі зі швидко зростаючим видобутком вуглеводнів у Західному Сибіру забезпечила СРСР досі небаченими валютними доходами.

Замість відкладати ці кошти на чорний день, радянський уряд витрачав їх на іноземні авантюри та імпорт харчів.

Через сім років після вторгення в Афганістан ціна сирої нафти марки "Брент" упала до $30 за барель - і в 1986-му новий лідер СРСР Михайло Горбачов оголосив політику "перестройки" і зближення з країнами Заходу. Через три роки війська залишили Афганістан, а ще через два роки Радянського Союзу не стало.

Період дорогої нафти збігся в часі з радянською агресією. Але щойно ціна впала, СРСР став більш демократичним і захотів дружити з "загниваючими капіталістами".

1982 рік. Через чотири роки Горбачов попросить у "господина Рейгана" миру. А у 2015-му топ-менеджери "Газпрому" замовлять собі чохли на мобілки з цим вінтажним написом

Так було і раніше. В 1975 році СРСР разом із усіма іншими європейськими країнами (за винятком Албанії), США та Канадою підписав Гельсінську декларацію, яка стала початком Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Гельсінський процес примирення між капіталістичним і соціалістичним таборами гарантував непорушність європейських кордонів, незастосування сили і дотримання прав людини. І співпав із недовгим періодом здешевлення нафти.

Те, що ціна на паливо співвідносилася з зовнішньою політикою СРСР, не повинно дивувати. У неконкурентній плановій економіці доходи від продажу нафти і газу складали до 67% усіх експортних надходжень.

Але це співвідношення збереглося і після розпаду Радянського Союзу та переходу до ринкової економіки. Вуглеводні залишилися головною складовою російського експорту.

Дані - до 20 січня 2016 р. КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ

Коли Владімір Путін прийшов до влади (2000 рік), ціна на нафту Brent складала $25 за барель.

Путін хотів тоді дружити з США, не заперечував проти розширення НАТО на територію країн Балтії і розцінив 11 вересня 2001 року як шанс РФ зблизитися з Альянсом.

Через сім років, коли нафта коштувала $105 за барель, Росія вдерлася на територію Грузії, що призвело до значного погіршення стосунків між РФ і США.

Через кілька місяців світ накрила фінансова криза, і нафта впала до $67. Тоді Кремль згодився на пропозиції президента Обами "перезавантажити" відносини (щоправда, це "перезавантаження" залишилося тільки спробою.

2015 рік. "Горячее одобрение патриотических инициатив"

В останні два роки Кремль продовжує демонструвати бойову стійку за межами РФ.

Анексія Криму і вторгнення на Донбас сталися тоді, коли нафта все ще коштувала дорожче $100. Але коли ціна впала, містер Путін не став приязнішим ані до Заходу, ані до своїх сусідів.

В якості компенсації за здешевілу нафту і відсутність економічного зростання він запропонував росіянам патріотичну ейфорію та війну в Україні.

У вересні 2015-го виявилося, що Росія й далі напружує свої військові м'язи, тепер у Сирії. Вперше за кілька десятиріч Кремль влаштував інтервенцію на Близькому Сході.

З осені авіація РФ бомбардує позиції сирійських антиурядових повстанців (і трохи ІДІЛ), підтримуючи путінського союзника Башара Ассада.

Радянські люди відмовлялись від абстрактного німецького м'яса, а в сучасній Росії його цілком конкретно давлять бульдозерами і спалюють

Присутність Москви у багатому нафтою регіоні стала випробуванням для й без того натягнутих міжнародних відносин. Кульмінацією (поки що) стало стало знищення турецькими ВПС російського бомбардувальника.

Наразі РФ продовжує військове загострення за кордоном. А барель продовжує падати в ціні, до все тривожніших позначок.

І щасливий кінець у змаганні між путінським режимом і ціною на нафту здається все більш примарним.

Джерело: The Economist

ТАКОЖ:

Як українці знайшли газ у Сибіру

В Росії відроджують радянські "п'ятирічки"

Агонія СРСР. Талони на хліб, горілку й СМС. СКАНИ

Перетворення Донбасу на "індустріальне середньовіччя"

Як руйнувалася економіка СРСР за Брежнєва. Щоденник працівника ЦК

Soviet Steel. Радянську індустріалізацію здійснили капіталісти

Як функціонувала черга за "дефіцитом" у Києві. 1988 рік

1998: реклама "Таврії" для західного ринку. ВІДЕО

"Газова війна" 2006-го. Свідчення очевидця

Інше за темою "СТАТИСТИКА"

Все за темою "ЕКОНОМІКА"

Все за темою "КРЕМЛЬ"

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".