Залежність політики Кремля від ціни нафти. ГРАФІК з 1970 року

Коли СРСР вторгся до Афганістану, барель коштував $101. Коли Горбачов почав "перестройку" - $30. Замість заощадити частину надприбутків, радянський уряд витрачав їх на іноземні авантюри та імпорт харчів. Нафта більше не дешевшала, але СРСР розпався.

У грудні 1979 року радянські війська увійшли в Афганістан. Нафта тоді була на ціновому піку - $101 за барель.

Тогочасна ціна вкупі зі швидко зростаючим видобутком вуглеводнів у Західному Сибіру забезпечила СРСР досі небаченими валютними доходами.

Замість відкладати ці кошти на чорний день, радянський уряд витрачав їх на іноземні авантюри та імпорт харчів.

Через сім років після вторгення в Афганістан ціна сирої нафти марки "Брент" упала до $30 за барель - і в 1986-му новий лідер СРСР Михайло Горбачов оголосив політику "перестройки" і зближення з країнами Заходу. Через три роки війська залишили Афганістан, а ще через два роки Радянського Союзу не стало.

Період дорогої нафти збігся в часі з радянською агресією. Але щойно ціна впала, СРСР став більш демократичним і захотів дружити з "загниваючими капіталістами".

1982 рік. Через чотири роки Горбачов попросить у "господина Рейгана" миру. А у 2015-му топ-менеджери "Газпрому" замовлять собі чохли на мобілки з цим вінтажним написом

Так було і раніше. В 1975 році СРСР разом із усіма іншими європейськими країнами (за винятком Албанії), США та Канадою підписав Гельсінську декларацію, яка стала початком Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Гельсінський процес примирення між капіталістичним і соціалістичним таборами гарантував непорушність європейських кордонів, незастосування сили і дотримання прав людини. І співпав із недовгим періодом здешевлення нафти.

Те, що ціна на паливо співвідносилася з зовнішньою політикою СРСР, не повинно дивувати. У неконкурентній плановій економіці доходи від продажу нафти і газу складали до 67% усіх експортних надходжень.

Але це співвідношення збереглося і після розпаду Радянського Союзу та переходу до ринкової економіки. Вуглеводні залишилися головною складовою російського експорту.

Дані - до 20 січня 2016 р. КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ

Коли Владімір Путін прийшов до влади (2000 рік), ціна на нафту Brent складала $25 за барель.

Путін хотів тоді дружити з США, не заперечував проти розширення НАТО на територію країн Балтії і розцінив 11 вересня 2001 року як шанс РФ зблизитися з Альянсом.

Через сім років, коли нафта коштувала $105 за барель, Росія вдерлася на територію Грузії, що призвело до значного погіршення стосунків між РФ і США.

Через кілька місяців світ накрила фінансова криза, і нафта впала до $67. Тоді Кремль згодився на пропозиції президента Обами "перезавантажити" відносини (щоправда, це "перезавантаження" залишилося тільки спробою.

2015 рік. "Горячее одобрение патриотических инициатив"

В останні два роки Кремль продовжує демонструвати бойову стійку за межами РФ.

Анексія Криму і вторгнення на Донбас сталися тоді, коли нафта все ще коштувала дорожче $100. Але коли ціна впала, містер Путін не став приязнішим ані до Заходу, ані до своїх сусідів.

В якості компенсації за здешевілу нафту і відсутність економічного зростання він запропонував росіянам патріотичну ейфорію та війну в Україні.

У вересні 2015-го виявилося, що Росія й далі напружує свої військові м'язи, тепер у Сирії. Вперше за кілька десятиріч Кремль влаштував інтервенцію на Близькому Сході.

З осені авіація РФ бомбардує позиції сирійських антиурядових повстанців (і трохи ІДІЛ), підтримуючи путінського союзника Башара Ассада.

Радянські люди відмовлялись від абстрактного німецького м'яса, а в сучасній Росії його цілком конкретно давлять бульдозерами і спалюють

Присутність Москви у багатому нафтою регіоні стала випробуванням для й без того натягнутих міжнародних відносин. Кульмінацією (поки що) стало стало знищення турецькими ВПС російського бомбардувальника.

Наразі РФ продовжує військове загострення за кордоном. А барель продовжує падати в ціні, до все тривожніших позначок.

І щасливий кінець у змаганні між путінським режимом і ціною на нафту здається все більш примарним.

Джерело: The Economist

ТАКОЖ:

Як українці знайшли газ у Сибіру

В Росії відроджують радянські "п'ятирічки"

Агонія СРСР. Талони на хліб, горілку й СМС. СКАНИ

Перетворення Донбасу на "індустріальне середньовіччя"

Як руйнувалася економіка СРСР за Брежнєва. Щоденник працівника ЦК

Soviet Steel. Радянську індустріалізацію здійснили капіталісти

Як функціонувала черга за "дефіцитом" у Києві. 1988 рік

1998: реклама "Таврії" для західного ринку. ВІДЕО

"Газова війна" 2006-го. Свідчення очевидця

Інше за темою "СТАТИСТИКА"

Все за темою "ЕКОНОМІКА"

Все за темою "КРЕМЛЬ"

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.