Хочу запросити до публічної наукової дискусії істориків Андрія Портнова та Ігоря Ільюшина, які вже неодноразово виступали з критикою моєї концепції польсько-української війни (і Волинської трагедії як частини цієї війни), але здебільшого за кордоном.

Історія про те, як два промахи імперської картографії допомогли окреслити новітню Україну. Її поява на політичній карті у ХХ ст. стала результатом дій українського національного руху, який намагався "зарядити" етнографічну масу малоросів модерною ідеологією. Цей рух не був потужним чи популярним... до часу.

Непопереджені мешканці прилеглих будинків ошелешено виглядали через вікна. Перехожі й туристи теж не одразу зрозуміли, що відбувається. Все було в диму, в хід пішли багнети. А потім на радість глядачам на площу викотився польський бронеавтомобіль...

Усього в 1911 році Одеська міська управа видала 101 білет на право управління автоматичними екіпажами на вулицях півмільйонного міста. В середньому на 5000 мешканців - один приватний автомобіль. Права треба було поновлювати щороку.

Московський патріарх спохмурнів і відповів: "Я ніколи не казав про необхідність будівництва церкви на Десятинній! Якщо ми не знаємо, якою вона була, і її збудують – то це буде кіч! А кіч Російській православній церкві не потрібен!"

ІП знайшла цікавий документ - вимоги до проекту музеєфікації решток Десятинної церкви. "Центральний павільйон має бути одноповерховим, його дах - виступати над поверхнею пагорбу не більше як на 3-5 м. Архітектурні обсяги музею мають гармонійно вписатися в історичні ландшафти..."

За такою ж схемою аргументації українофоби заперечували можливість визнання етноніму “українець”. Чомусь ніхто з ревнителів чистоти мови не виступає за відновлення в ужитковому обігу етноніму “москаль”. "Ми вимагаємо до себе поваги. Ми не жиди, ми — євреї”.

"Шухевич загинув у бою, загинув зі своїми солдатами. Він знав, що на нього чекає і міг відійти на Захід, але цього не зробив. Своїй зв’язковій, яка була в останній день його життя поруч, він сказав: "Незалежність проголосять комуністи, але ми того не дочекаємось"..."

- Для Сталіна щоб було краще, а для українців як? - допомагає вчителька, при слові "Сталін" показуючи пальцями щось схоже на ріжки.
- Хотів, щоб колгоспи були, і щоб Україна увійшла в Совєцький Союз, – каже Максим із сьомого класу.

Цей список вочевидь неповний. Різні прізвища і різні регіони. Вонберг, Гайдамака, Єфремов, Заплюсвічка, Іванова, Колесниченко, Морозовський, Піддубний, Цимбаліста, Шардт... Від Хмельниччини до Луганщини, від Одещини до Сумщини. Всюди вони чинили добро.

"Для того, щоб чітко відповісти на запитання, проти кого був направлений Голодомор - класу чи нації - потрібні дослідження. Але на основі нинішніх даних, це справді була найдешевша зброя масового знищення. Скерована насамперед проти українців".

У зв'язку з раптовим спалахом активності щодо просування в маси світлого образу імперського урядовця, якому ми завдячуємо словосполученням "столипінська краватка" (петля на шибениці), варто подивитися, чи заслуговує Столипін на пам'ятник у Києві.