Спецпроект

"Друже командире! Бажаю Вам щасливих Свят!"

На Різдво "Історична правда" опублікувала святкові вітальні листівки УПА. А на Водохреща директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий підготував довідку про те, як ці листівки виготовлялися і поширювалися у підпіллі.

На Різдво "Історична правда" опублікувала святкові вітальні листівки УПА. А на Водохреща директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий підготував довідку про те, як ці листівки виготовлялися і поширювалися у підпіллі.

Повстанці традиційно, як і все населення Західної України намагалися святкувати релігійні свята, незважаючи на важку боротьбу. В умовах підпілля це не завжди було можливим.

Однак серед підпільників та повстанців за можливості поширювалися вітальні листівки, які виготовлялися у друкарнях, захованих від ворожого ока під землею.

В умовах підпілля листівки були одним із засобів, що у бойові будні повстанців вносив незбагненну Різдвяну містерію.

Різноманітними святковими листівками вітали підпільники своїх родичів, коханих або друзів по зброї.

Підпільні друкарні не мали можливості виготовляти листівки на високому технічному чи мистецькому рівні. Їх часто друкували на друкарських машинках, прикрашаючи узорами із комбінацій літер, або нескладним малюнком та вітальним текстом.

Виконувались вони двома-трьома кольорами.

Різдвяна листівка, виготовлена циклостилевим способом у підпільній друкарні ОУН, 1950 р. Архів Центру досліджень визвольного руху

Краще виглядали листівки, видрукувані на циклостилі або методом штампування. Іноді якийсь повстанець із художнім хистом малював їх на папері та розфарбовував аквареллю.

Це вимагало наявності фарб, що було рідкістю у підпіллі, та, елементарно, - часу. Таку листівку можна було зробити, хіба що перебуваючи у криївці.

Поліграфічним методом друкувалися листівки за кордоном Закордонними частинами ОУН та Закордонним представництвом Українського Головної Визвольної Ради (підпільного парламенту воюючої України) в Німеччині у містах Регенсбург, Зальцбург, Новий Ульм та Мюнхен, починаючи із 1946 року.

Різдвяна листівка, виготовлена з деревориту підпільного художника Михайла Черешньовського - "Петра". Лемківщина, 1946. Архів ЦДВР

З 60-х рр. минулого століття листівки друкували також і в США (за деякими даними, в Чікаго).

Випуск листівок, як і бофонів (підпільних грошей) та марок Підпільної пошти України, організував Любомир Рихтицький, більш відомий як романіст під літературним псевдонімом Степан Любомирський.

Безпосередньо виробничими питаннями друку листівок займався Степан Голяш.

Марки Підпільної пошти України дивіться у розділі "Артефакти"

Здебільшого листівки поширювалися на еміграції. Однак це не означає, що такі листівки не потрапляли на Україну.

У підпілля їх доставляли закордонні кур'єри ОУН, щоправда, у мізерних кількостях.

Різдвяна листівка, виготовлена циклостилевим способом у підпільній друкарні Карпатського Крайового проводу ОУН. 1950. Архів ЦДВР

За кордоном листівки виготовлялися не тільки для популяризації та нагадування про воюючу Україну.

Листівки розповсюджувалися серед української діаспори для збору коштів на підтримку боротьби в Україні.

Загалом же листівки цікаві не тільки з мистецької точки зору, але й як специфічне історичне джерело. Вони передають багато побутових деталей повстанського життя - одяг, зброю, життєві ситуації.

Повстанці у підпільній друкарні. Хмельницька область, 1950 р. Архів ЦДВР

Листівки також є носіями інформації, що дає можливість реконструювати цілу епоху. На зворотах листівок зафіксовані іноді дати, вітальні тексти, інформація про адресатів та адресантів, штампи, марки.

Не дарма листівки цікавлять істориків, мистецтвознавців, колекціонерів, бо вони є історією побутової культури повстанців, а також європейської поліграфічної естетики середини минулого століття.

Різдвяна листівка із вітальним підписом Жовківського найдрайонного провідника ОУН Романа Щипанського – "Буй-Тура". Львівщина, січень 1951 р. Архів ЦДВР. "З нагоди (?) Рождества Христового Веселих Свят, щастя, здоров'я, многих літ та успіхів у боротьбі - для Вас і вашого війська зичить Буй-Тур"

"Історична Правда" дякує Центру досліджень визвольного руху за інформацію про різдвяні листівки УПА, вивішені в галереї "Артефакти"

 

Іван Вакарчук: Пам'ять і повторюваність подій

Іван Вакарчук про математику в історії: "Хвилі українізації повторюються з періодичністю в 70 років. Чи нам мовчати, сподіваючись на поворот колеса Фортуни, і кількадесят років чекати наступної фази? Чи творити по всій державі громадські самоорганізаційні структури і знайти точку динамічної рівноваги?"

Національний музей Революції Гідності: Відкрите звернення до керівництва держави щодо політики пам’яті

Наталка Діденко: Мій телефон

Від сьогодні немає вже більше на моїй старій квартирі стаціонарного телефона. Припинив своє існування. Якось це відбулося буденно, між справами, з допомогою Укртелекому. І вже потім якось мене так накрило. Бо народження і життя стаціонарного телефону в наших квартирах - це було щось

Віталій Скальський: Персональний пенсіонер УНР Іван Нечуй-Левицький

Він доживав віку у доброчинному закладі-притулку для немічних, самотніх, безнадійно хворих та став першим, кому незалежна Україна надала державну пенсію