Шматок металу на засмальцьованій сорочці
Звичайно, в буденному житті він ходив, як і положено - красивий і доглянутий. А до людей - в дуже поношених речах... Чи щоби показати свою скромність, чи щоби морду не набили...
Помер Микола Залудяк - в моєму сприйнятті один із стовпів ще совєтської Полтавщини. Маю два спогади про те, як він ще рулив у Кременчуці партією. До речі, мій батько чимось на нього був схожий і любив ходити так поважно, тож їх час від часу плутали...
Перший спогад - ще дитячий. Пішли ми з батьками до краєзнавчого музею, я зовсім пуцвірок була, може ще в школу не ходила, а як ходила, то десь перші класи. І застали ми, як шановне керівництво міста вже музей оглянули і музейники вручали їм якісь значки. Партійці відмовлялися - нащо воно їм треба, а екскурсоводи наполягали - беріть-беріть, це в нас традиція така, усім відвідувачам значки давати.
Я то почула і дуже зраділа, бо якраз був період захоплення значками. Тож, огляд експозиції пройшов у мріях і підрахунках: це якщо всім відвідувачам дають, то принаймні мені аж три значка дістанеться, бо ж з мамою і татом іду... І яким жеж гірким було моє розчарування, коли при виході з музею жодна курва (перпепрошую шановне товариство) нас не зустріла і жодного значка не дала...
Вочевидь, це була перша зустріч з брехнею. Я вже не пам'ятаю, що я тоді казала, а батьки цей епізод довго згадували і говорили, що я довго повторювала: "Боже, які тільки люди брехливі бувають...". Нє, ну справді, от нафіга тим партійним бонзам якісь захудалі шматочки металу. А дитині - радість би була....
А другий спомин - про мітинги, які в кінці вісімдесятих - на початку 1990-х відбувалися. І ви би бачили, в яких засмальцьованих карточках з'являлися на ці мітинги, тоде ще екологічної спрямованості, тодішні партійці, серед яких був і Залудяк.
Звичайно, в буденному житті він ходив, як і положено - красивий і доглянутий. А до людей - в дуже поношених речах... Чи щоби показати свою скромність, чи щоби морду не набили, чи щоби не виділятися з натовпу.... Але тоді для чого на сцену пертися?
Але нічого, як бачите, партійці колишні дуже гарно прилаштувалися і при всіх попередніх владах. І морду йому не набили, і в 1992-1998-му роках губернатором Полтавщини встиг попрацювати. Але все одно в 69 років помер.
