Спецпроект

Шматок металу на засмальцьованій сорочці

Звичайно, в буденному житті він ходив, як і положено - красивий і доглянутий. А до людей - в дуже поношених речах... Чи щоби показати свою скромність, чи щоби морду не набили...

Помер Микола Залудяк - в моєму сприйнятті один із стовпів ще совєтської Полтавщини. Маю два спогади про те, як він ще рулив у Кременчуці партією. До речі, мій батько чимось на нього був схожий і любив ходити так поважно, тож їх час від часу плутали...

Перший спогад - ще дитячий. Пішли ми з батьками до краєзнавчого музею, я зовсім пуцвірок була, може ще в школу не ходила, а як ходила, то десь перші класи. І застали ми, як шановне керівництво міста вже музей оглянули і музейники вручали їм якісь значки. Партійці відмовлялися - нащо воно їм треба, а екскурсоводи наполягали - беріть-беріть, це в нас традиція така, усім відвідувачам значки давати.

Я то почула і дуже зраділа, бо якраз був період захоплення значками. Тож, огляд експозиції пройшов у мріях і підрахунках: це якщо всім відвідувачам дають, то принаймні мені аж три значка дістанеться, бо ж з мамою і татом іду... І яким жеж гірким було моє розчарування, коли при виході з музею жодна курва (перпепрошую шановне товариство) нас не зустріла і жодного значка не дала...

Вочевидь, це була перша зустріч з брехнею. Я вже не пам'ятаю, що я тоді казала, а батьки цей епізод довго згадували і говорили, що я довго повторювала: "Боже, які тільки люди брехливі бувають...". Нє, ну справді, от нафіга тим партійним бонзам якісь захудалі шматочки металу. А дитині - радість би була....

А другий спомин - про мітинги, які в кінці вісімдесятих - на початку 1990-х відбувалися. І ви би бачили, в яких засмальцьованих карточках з'являлися на ці мітинги, тоде ще екологічної спрямованості, тодішні партійці, серед яких був і Залудяк.

Звичайно, в буденному житті він ходив, як і положено - красивий і доглянутий. А до людей - в дуже поношених речах... Чи щоби показати свою скромність, чи щоби морду не набили,  чи щоби не виділятися з натовпу.... Але тоді для чого на сцену пертися?

Але нічого, як бачите, партійці колишні дуже гарно прилаштувалися і при всіх попередніх владах. І морду йому не набили, і в 1992-1998-му роках губернатором Полтавщини встиг попрацювати. Але все одно в 69 років помер.

Сергій Дібров: Чому Василь Кук?

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.

Роберт Чижевський: Друге життя одного прапора

Під час свого прощального візиту до Києва Президент Анджей Дуда подарував Президентові України Володимиру Зеленському копію одного історичного прапора. Під ним билися повстанці 1863 року – повстанці з відділу Едмунда Ружицького.

Михайло Косів: Мова, релігія, прапор і герб. Як приймали Конституцію України

Якщо Конституція США складається з 18-ти статей, то в нашій Конституції є 161 стаття основного змісту: ми розписали всі сфери суспільного, економічного, політичного, оборонного, культурного, релігійного життя дуже чітко. Я був тоді членом Президії Верховної Ради, головою Комісії з питань культури і духовності. Отож всі гуманітарні норми, закладені в Конституції, проходили через наш Комітет і через мене особисто. Пам'ятаю, скільки було суперечок навколо десятої статті про мову.

Олексій Мустафін: Вбивство на Відовдан. Міфологія на крові

28 червня 1914 року у Сараєві був вбитий спадкоємець австрійського та угорського престолів ерцгерцог Франц Фердинанд та його дружина Софія. Замах влаштувала невелика – кількість її учасників навряд чи сягала й двох десятків чоловік - підпільна організація "Молода Боснія". Проте на "завдання" вирушили одразу шість бойовиків. З них троє були хворі на туберкульоз - відтак втрачати їм, по суті, було нічого.