Спецпроект

МАЙЖЕ ПОЛОВИНА УКРАЇНЦІВ ХОЧЕ НАЗАД В СРСР

47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Research&Branding Group з 1 по 9 березня 2011 року.

Так, якби сьогодні відбулися референдуми про збереження СРСР і про підтримку Акту проголошення Незалежності України, то 47% українців підтримали б збереження Радянського Союзу.

51% українців проголосував би за Незалежність України.

Останній день СРСР (ВІДЕО)

У регіональному розрізі прихильників збереження СРСР більше серед жителів Південного Сходу (61%) і людей старшого покоління (60%), а прихильники Незалежності переважають серед жителів Західної України (82%) і молоді (59%).

На сьогоднішній день в особистому сприйнятті розпаду Радянського Союзу українці розділилися на тих, хто вважає цю подію "закономірним фіналом комуністичної імперії" (44%), і тих, для кого зникнення СРСР - "найбільша геополітична катастрофа ХХ століття" (43%).

Росіяни ображені за розпад СРСР, але вдячні за демократію - опитування

Думки українців розділилися щодо того, чи можна було уникнути розпаду СРСР:

46% опитаних вважають, що крах СРСР був спровокований і його можна було уникнути, тоді як на думку 43% жителів України вважають, що припинення існування СРСР було неминучим і обумовлене історичними, політичними та економічними чинниками.

Більше половини жителів України (54%) згодні з тим, що було б краще, якби СРСР все ж був збережений, а кожен третій (33%) дотримується протилежної думки.

Союз дивиться на тебе

Незалежно від регіону проживання та віку, більшість українців (70%) згодні з твердженням, що головна відмінність радянського минулого від нинішнього часу в тому, що в Радянському Союзі була об'єднавча ідея, спільна для всіх мета, а зараз цього немає.

Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим.

Було опитано 2075 осіб. Очікувана середня похибка вибірки складає +/-2,2%.

Протягом останніх кількох років Research&Branding Group співпрацювала з Партією регіонів, а уряд Азарова обгрунтовував свої дії, посилаючись на соціологічні дані цієї компанії.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.