Спецпроект

МАЙЖЕ ПОЛОВИНА УКРАЇНЦІВ ХОЧЕ НАЗАД В СРСР

47% українців хотіли би збереження Радянського Союзу, а 51% знову вибрав би Незалежність. Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Research&Branding Group з 1 по 9 березня 2011 року.

Так, якби сьогодні відбулися референдуми про збереження СРСР і про підтримку Акту проголошення Незалежності України, то 47% українців підтримали б збереження Радянського Союзу.

51% українців проголосував би за Незалежність України.

Останній день СРСР (ВІДЕО)

У регіональному розрізі прихильників збереження СРСР більше серед жителів Південного Сходу (61%) і людей старшого покоління (60%), а прихильники Незалежності переважають серед жителів Західної України (82%) і молоді (59%).

На сьогоднішній день в особистому сприйнятті розпаду Радянського Союзу українці розділилися на тих, хто вважає цю подію "закономірним фіналом комуністичної імперії" (44%), і тих, для кого зникнення СРСР - "найбільша геополітична катастрофа ХХ століття" (43%).

Росіяни ображені за розпад СРСР, але вдячні за демократію - опитування

Думки українців розділилися щодо того, чи можна було уникнути розпаду СРСР:

46% опитаних вважають, що крах СРСР був спровокований і його можна було уникнути, тоді як на думку 43% жителів України вважають, що припинення існування СРСР було неминучим і обумовлене історичними, політичними та економічними чинниками.

Більше половини жителів України (54%) згодні з тим, що було б краще, якби СРСР все ж був збережений, а кожен третій (33%) дотримується протилежної думки.

Союз дивиться на тебе

Незалежно від регіону проживання та віку, більшість українців (70%) згодні з твердженням, що головна відмінність радянського минулого від нинішнього часу в тому, що в Радянському Союзі була об'єднавча ідея, спільна для всіх мета, а зараз цього немає.

Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим.

Було опитано 2075 осіб. Очікувана середня похибка вибірки складає +/-2,2%.

Протягом останніх кількох років Research&Branding Group співпрацювала з Партією регіонів, а уряд Азарова обгрунтовував свої дії, посилаючись на соціологічні дані цієї компанії.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.