Історія творця легендарної "Катюші", якого розстріляв НКВД

Трохи цікавої історії: 11 січня була річниця розстрілу Георгія Лангемака. Одного з творців легендарної установки залпового вогню “Катюша”. Саме Лангемак винайшов реактивні снаряди до неї.

 
Колаж: milnavigator

Лангемака розстріляли у 1938 році за "врєдітельство". Чомусь адепти культу "велікай пабєди" не люблять про це згадувати і не носять його портрети на ходах "вєлікай пабєди".

Ось такий парадокс. Самій "Катюші" ставлять пам'ятники, а творець її – "враг народа", якого товариш Сталін "правільна расстрєлял".

Лангемак – наш земляк. Він народився в Старобільську Луганської області. Але оскільки творець "Катюші" не входив в число "правільних дєдов", до недавнього часу на просторах колишнього СРСР не існувало ні його пам'ятників, ні вулиць його імені.

Тільки в 2016 році при перейменуванні вулиць в Старобільську одну з декомунізованих вулиць назвали на честь Георгія Лангемака.

Так-так, ось ті самі "фашисти-бандеравци" згадали про творця "Катюші" і увічнили його ім'я. А "антифашисти", які б'ються в морокобісних припадках кожне 9 травня, чомусь не увічнили.

Упевнений, що всі ці любителі докоряти "дєди ваєвалі" навіть прізвища такого не чули і вважають, що Сталін особисто "Катюшу" винайшов.

Арештантське фото Георгія Лангемака
Арештантське фото Георгія Лангемака

Культ "Катюші" теж має вкрай цікаву історію. Вважається, що місцем першого бойового застосування "Катюші" було місто Рудня в Смоленській області.

14 липня 1941 батарея під командуванням І. А. Флерова завдала удару по Базарній площі цього міста. Тобто, перший залп радянської реактивної установки залпового вогню припав по радянському базару.

Даних про загиблих я не знайшов, зрозуміло, що їх швидше за все засекретили. Але снаряди, як відомо, не розбирають, хто німець і хто росіянин. Так що наслідки першого застосування "Катюш" по центру міста уявити собі нескладно.

До речі, на честь обстрілу власного міста в Рудні в 1967 році встановили пам'ятник "Катюші". А жителі цього міста до цих пір регулярно святкують ювілей цієї події.

Місто Рудня в Смоленській області
Місто Рудня в Смоленській області, РФ

Найсмішніше, що ці ж люди критикують українську армію за "абстрєли гарадов Донбасса".

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».