Спецпроект

Колись Франція подарувала Америці Статую свободи, сьогодні Росія дарує Україні Меморіал Бабин Яр

20 червня 2021 року я надіслав листа Прем’єр-міністру Беннету із проханням не брати участі в пам’ятних церемоніях з нагоди 80-ї річниці Бабиного Яру (англійською мовою, з копіями Президенту Зеленському та деяким члена Кнесету). Я вельми коротко виклав мотиви своєї пропозиції, сподіваючись у подальшому (якщо буде потрібно) дати всьому більш детальне пояснення.

 

Шановний пане Прем'єр-міністр,

18 червня 2021 р ізраїльські ЗМІ опублікували повідомлення про те, що Президент України Володимир Зеленський запросив Вас, Главу Уряду Ізраїлю Нафталі Беннета, "відвідати Україну для відкриття меморіалу в Бабиному Яру". (Йдеться, ймовірно, про пакет пам'ятних церемоній з нагоди 80-ї річниці початку розстрілу київських євреїв у Бабиному Яру у вересні 1941 р, що будуть супроводжуватись відкриттям ряду меморіальних комплексів, пов'язаних з цією подією).

Один з цих меморіальних комплексів - "Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр" - ініційований і фінансується групою російських бізнесменів (Михайло Фрідман, Павло Фукс і Герман Хан). Цей проєкт з самого початку був і залишається предметом вельми гострих і принципових дискусій, протестів і суперечок навколо нього, як з боку сучасної української інтелігенції, так і з боку нинішнього єврейського населення України, яких відчутно поменшало (з 1 мільйона до 40 тисяч).

Причиною цих розбіжностей є різке протистояння в поглядах на історію і уроки Другої світової війни. Протистояння між поглядами російських ініціаторів проєкту (що спираються на погляди і праці Президента Путіна) і поглядами сучасної української інтелігенції (що спираються на резолюції та рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи, з 1996 р до наших днів).

Держава Ізраїль ніякої позиції в цій суперечці не займає і ніякої участі в проєкті не бере (а повинна була б, два громадянина Ізраїлю навіть є членами Наглядової Ради проєкту). Уряд України теж (до самого останнього часу) в ці суперечки не втручався і на заклики втрутитися не відгукувався, хоча неформально проект всіляко ними підтримувався.

У такій ситуації, запрошення "відвідати Україну для відкриття меморіалу в Бабиному Яру" виглядає вельми двозначно, і Ваша участь в цьому заході, швидше за все, буде нагадувати участь Прем'єр-міністра Нетаньягу в Параді Перемоги на Красній площі 9 травня 2018 р. (Крім Нетаньягу , інших пристойних гостей там не було. Але запрошення було від самого Президента Путіна).

Так що, - краще б Вам, пане Прем'єр-міністре, не вплутуватися в цю сумнівну історію.

Із висловленням щирої поваги, Емануїл (Амік) Діамант.


Мої пояснення не знадобилися. Ніхто навіть не підтвердив отримання мого листа. Тільки канцелярія Зеленського відповіла, що я неправильно звернувся до Президента (не в те віконце).

Гаразд, тоді я вирішив діяти через громадську думку й розіслав російський текст свого звернення по редакціях російських ЗМІ та деяких пунктах інтернет-самвидаву.

Редакції російських ЗМІ мені також не відповіли – вони організують громадську думку лише для рекламних кампаній. А з інтернет-самвидаву надійшло декілька кумедних відгуків. Переважно навчально-виховального характеру.

Мила Цигельман і Дан Рогинський були особливо завзяті: синагога у будь-якому вигляді найліпше підходить до меморіалу, хай то буде на Поклінній горі під Москвою чи у Бабиному Яру в Києві.

Сперечатися чи обговорювати це з ними я не збираюся, синагога – це не моя ділянка. Моя ділянка – щось би з історії згадати. Організатори всіх меморіалів намагаються переконати мене, що від жахів Бабиного Яру та Освенціму мене врятувала Червона армія і Радянський Союз. Це лейтмотив усіх пам'ятних церемоній, усіх меморіалів і пам'ятників.

Як Радянська влада врятувала мене від Бабиного Яру – це я знаю на власній шкурі. Меморіал Бабиного Яру про це згадувати не збирається. Як Радянська влада рятувала євреїв від Освенціму – про це в суботньому додатку до "Ісраель Хайом" (від 25.06.2021) розповів історик Яків Фальков:

"чотири місяці (чотири місяці!) радянські війська стояли неподалік від Освенціму (не заважаючи німцям допалювати угорських євреїв та евакуювати працездатних в'язнів), і тільки 27 січня 1945 року "солдати ударного батальйону 100-ї Львівської дивізії (отримали наказ і) під проводом полтавчанина єврейського походження Анатолія Шапіро увійшли до табору".

23 січня 2020 року спеціальний Форум Голокосту зібрався в Єрусалимі, щоб відзначити цю дату. Путіну, як головному герою та спасителю єврейського народу, організатори Форуму (і особисто Прем'єр Нетан'ягу) постеляли червону доріжку та дослухалися до кожного вимовленого ним слова. Зеленський говорити відмовився. А Яд-ва-Шему довелося потім довго вибачатися перед усім світом "за викривлення історії війни на користь СРСР".

Пережили і все забули. Навіщо Зеленський змінив свій погляд на предмет? – не знаю. Навіщо Беннету (та Ізраїлю) брати участь у черговому Путінському параді? – так само не знаю.

Я хотів попередити Беннета та урядову делегацію Ізраїлю, щоб не сідали грати із наперсточниками. Та, видно, не по Савці свитка, – мені не вдається знайти потрібні слова, щоб запобігти черговому позорищу Ізраїлю з нагоди Голокосту та Бабиного Яру (як це вже було у 2016 та 2020 роках).


P. S. Як зазвичай я розішлю цей текст в інтернет-самвидаві. А далі – "нам не дано вгадати наперед", роби, що можеш і що вважаєш за потрібне. Тут і тепер. І не чіпляйся до Бога зі своїми "міркуваннями".

Ігор Пошивайло: Музей Майдану: омріюючи майбутнє. Яка стратегія на 5 років

Маємо констатувати, що в Україні сьогодні пам’ять про Майдани притлумлюється, розвіюється під тиском розчарувань, «вигорання», нових викликів, політичних маніпуляцій. Соціологічні дослідження свідчать, що українці схильні забувати свою «гарячу історію». Особливу роль у збереженні та презентації травматичного минулого, реалізації державної політики пам’яті, а також формуванні відповідальної культури пам’яті відіграють музеї та меморіальні комплекси.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: полярне вбрання

Недоліки нашого одягу – річ суто технічна, і обговорюємо ми її надто часто, щоб зараз детально розписувати; але за результатами цього нового дослідження наших арктичних попередників можу з задоволенням зазначити, що стає дедалі очевиднішим, що наше вбрання – найкраще з усіх, що будь-коли створювали для такої мети. Єдиний виняток – можливо, для весняних мандрів краще годилися б шкури, але ця альтернатива нам не доступна. Попри це, ми постійно вносимо дрібні вдосконалення

Олександр Алфьоров: З Днем народження, гривне!

25 років тому – 2 вересня 1996 р. до обігу, на зміну гіперінфльованим купонам, прийшла гривня. Але історія наших грошей почалась задовго до того! Слово «гривня» - похідне від слова «гривна», яке походить від слово "грива"/"шия" і позначало срібний обруч, який носили на шиї і який мав свою вагу.

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: «Жулік» знайшовся

Повертаючись, вони побачили собаку, який ішов по крижині з півночі. Тварина помчала до них, вистрибуючи на радощах. Тоді вони збагнули, що це наш давно загублений Жулік. На гриві в нього запеклась кров, а від нього самого сильно відгонило тюленячим жиром: шлунок набитий, але, судячи з гострого хребта, цей стан для нього радше незвичний; у денному світлі він видається здоровим та сильним і він явно дуже радий повернутися додому.