Пластун і бандерівець Михайло Галаса
На світлині — Михайло Галаса. Один із тих, які дітьми пережили творення УНР та окупацію власної національної державами різними зайдами. Дітей української національної революції, які своє життя присвятили розгортанню організованого громадянського суспільства. А також підпільної мережі збройного руху опору – спершу ще дитиною в УВО, відтак одним із провідників ОУН. Політв’язень польських тюрем, якого убили німецькі нацисти під Києвом ще до створення УПА.
На світлині — пластун і бандерівець Михайло Галаса. Один із тих, які дітьми пережили творення УНР та окупацію власної національної державами різними зайдами. Дітей української національної революції, які своє життя присвятили розгортанню організованого громадянського суспільства. А також підпільної мережі збройного руху опору – спершу ще дитиною в УВО, відтак одним із провідників ОУН. Політв'язень польських тюрем, якого убили німецькі нацисти під Києвом ще до створення УПА.
Михайло народився 13 листопада 1909 року у селі Криве, тепер Козівської громади на Тернопільщині. Батько Олексій дбав про те, щоб його старший син отримав якісну освіту і створив можливість для навчання у Бережанській гімназії. Яку польські окупанти намагались перевести з української мови викладання (принципово називаючи її "руською"), на ту, якою спілкуються у Варшаві.
13-річним Михайло вступив до Пласту, де був відомий під псевдом "Білий Олень". Виростав у гуртку "Рен" 24-го куреня пластунів-юнаків імені Павла Полуботка, що діяв на базі гімназії в Бережанах. 13 квітня 1924 року, менш як за рік пластування, склав Пластову присягу – бути вірним Україні. Склавши другу пробу іменований пластуном-розвідувачем. Вважається, що на пропозицію та за підтримки Дмитра Мирона-"Орлика" став курннім, тобто очільником одного з найбільших пластових осередків юнацтва того часу.
У гімназії був провідником не лише для пластунів, але і для активної молоді. Боровся за право учнів отримувати освіту рідною мовою. Став автором відповідної петиції, яка залишилась без відповіді, але не без наслідків… Польський шкільний інспектор викликав Михайла і сказав відверто: "мабуть ти був ініціатором тієї заяви, бо нам відомо, що тебе студенти слухаються". З того часу був під пильною увагою, як політично неблагонадійний. А коли поліція повідомила, що Галаса підозрюється у членстві в УВО, то потрапив під загрозу виключення з гімназії.
Досягнувши повноліття став 28 червня 1928 року членом Уладу старшого пластунства. Втупив до 8-го куреня старших пластунів імені Петра Дорошенка, який діяв у Бережанах. Тобто до куреня, де пластував також Ярослав Старух – майбутній організатор і провідник так званої "закерзонської" української республіки в складі комуністичної Польщі. Влітку 1929 року Михайло став учасником табору Пласту на горі Лисоня, де пластова освітня програма включала впорядкування поховань (свідомо нищених поляками) добровольців УСС.
Правник. Закінчив юридичний факультет Краківського університету. Закінчив також курс диригентів і вів кілька хорів поблизу рідного села. Співрганізатор товариств "Просвіта", "Рідна школа", "Пласт", "Січ" у родинному і сусідніх селах.
Побратими з підпілля знали його під псевдом "Птах". Паралельно провадив таємну працю по лінії УВО, відтак ОУН, хоч постійно перебував під наглядом польської поліції. Районний провідник ОУН у рідній місцевості. Одружився з Емілією Дудар-"Лискавкою" (окружна жіноцтва ОУН на Бережанщині, арештована у 1947 році, померла 1994-го у Львові).
Політв'язень польських тюрем у 1928 р., у 1930-1931 рр. та 1932 році. В рік початку Другої світової війни, коли західно-українські землі зайняли нові окупанти – нацисти і комуністи – стає повітовим провідником ОУН Бережанщини. Відтак окружним провідником ОУН Тернопільщини - до осені 1941. Спрямований для розбудови українського підпілля до Наддніпрянщини. Імовірно, член крайового проводу Північно-східних українських земель, який дів у Києві.
Розстріляний ґестапо 26 травня 1942 року біля Києва. Таких бандерівців і Героїів УПА в Україні десятки тисяч. Сотні тисяч воюють сьогодні під червоно-чорними прапорами ОУН, які офіційно заборонені в Польщі, на всіх ділянках східного фронту. Де вбивають за цей прапор. СКОБ! Слава Україні!
