Живі у нашій пам’яті – віртуальний український некрополь у Польщі

Українське історичне товариство у Польщі за підтримки Об’єднання українців у Польщі та інших українських організацій приступає до здійснення проєкту «Живі у нашій пам’яті – віртуальний український некрополь у Польщі», звертається до всіх, яким небайдужа доля відомих дочок та синів українського народу, підтримати реалізацію проєкту. Історична правда публікує їх звернення у повному обсязі.

 


Звернення

Метою проєкту є створення загальнодоступної інформаційної платформи on-line (у польському – та українськомовному варіантах) про місця поховань у Польщі постатей важливих для української національної пам'яті.

Проєкт передбачає зібрання наявних даних про кілька сотень місць поховань, виконання фотографічної документації та виготовлення біографічних інформацій про вказаних осіб. Здійснення проєкту буде відбуватися поетапно протягом трьох років.

Здійснення цього освітнього проєкту створить можливість віднайти місце поховання даної особи та отримати про неї основні інформації. Таким чином, ми повернемо у сучасну свідомість значне число людей, які мають свій незаперечний внесок в українську історію та культуру.

У першому етапі проєкту протягом 2021 року "Живі у нашій пам'яті – віртуальна некрополь української інтелігенції у Польщі міжвоєнного періоду", проходитиме документація місць поховань вояків українських армій, які проживали у Польщі після поразки Визвольних змагань 1917–1921 років.

Імена тих українських героїв-воїнів, часто героїв двох народів, досі, на жаль, маловідомі широкому загалу як у Польщі, так і в Україні. Наш проєкт має змінити цю погану ситуацію. Ми хочемо пригадати, що завдяки тодішній інтелектуальній еліті українського народу відбувався процес формування модерної політичної нації, яка відродила традицію української державности.

Водночас плануємо задокументувати місць поховань видатних українців з Лемківщини, Бойківщини, Перемишльщини, Надсяння, Ярославщини, Любачівщини, Холмщини, Підляшшя у період 1918-1939.

Сьогодні ми хочемо похилитися над їхніми могилами, щоб їм віддати належну пошану, а нам і нашим нащадкам допомогти плекати думку, що історію творять небайдужі люди, заангажовані в працю для суспільного блага.

Хочемо водночас усвідомити, що польсько-українська історія не обмежується поодинокими сумними чи радісними подіями, але поляки і українці були і будуть сусідами завжди.


Фінансові пожертви на кошти виконання проєкту слід надсилати на банківський рахунок Українського історичного товариства у Польщі з допискою "Na działalność statutową – żywi w naszej pamięci"

Nr konta: 36 1440 1387 0000 0000 1310 6525

Для закордону:

BIC (SWIFT): BPKOPLPW

IBAN: PL 36 1440 1387 0000 0000 1310 6525

Bank name: PKO Bank Polski SA

Bank address: PKO Bank Polski S.A., 02-515 Warszawa, ul. Puławska 15


Без Вашої фінансової підтримки наш задум неможливо реалізувати. Збережім пам'ять про місця поховань наших славних предків!


Д-р габ. Роман Висоцький,

Ярослав Вуйцік,

проф. Ігор Галагіда,

д-р габ. Богдан Гальчак,

проф. Роман Дрозд,

проф. Ростислав Жерелик,

д-р Григорий Купр'янович,

Александр Маслей,

проф. Марко Мельник,

д-р Лука Рейт,

Юрій Рейт,

Мирослав Скірка,

Олександр Стець,

Петро Тима

Арсен Зінченко: Політична програма державотворення

Ще наприкінці 1980-х – на зорі 90-х років українська молодь йшла на вулиці з гаслами "Україна виходить з СРСР!", "Ні – союзному ярму!", "Ні – союзному договору!". Це був визначальний напрямок руху – до повалення кривавої комуністичної системи, до народовладдя і відповідальної перед народом держави, до звільнення від пут русифікації, до прав людини і головне – до відновлення самостійної і суверенної Української держави.

Юрій Юзич: Церемонія прощання з прапором

На наших цвинтарях майорять десятки тисяч прапорів, багато із яких - національні. На сонці, вітрі та дощі вони знищуються. За давньою лицарською традицією, яка плекається і в Пласті: прапор не можна прати, його - якщо не піддається реставруванню і не підлягає збереженню - можна лише спалити.

Богдан Червак: Україна між державною традицією УНР та УРСР

Щоб подолати більшість історичних міфів, створених та поширених Москвою, буде достатньо щоб Верховна Рада України ухвалила нормативно-правовий акт, який встановить юридичний та історичний зв'язок України з попередніми українськими державними утвореннями. Зокрема у законі слід юридично закріпити, що 24 серпня 1991 року Україна відновила свою державну незалежність і те, що вона є державою правонаступницею Української Народної Республіки.

Максим Яковлєв: 100 років курорту Bad Burnas: як Лебедівка стала " чорноморською Рив'єрою"

Цьогоріч виповнюється 100 років із часу, коли було засновано курорт Bad Burnas – нині ми знаємо його під назвою Лебедівка. Це невелике село розташоване на півдні Одеської області, на узбережжі Чорного моря, поруч із лиманом Бурнас і Національним природним парком "Тузлівські лимани".