Відреставрувати історичну пам'ять і відновити справедливість

Закликаю українських дипломатів не лише збирати докази злочинів Росії в наші дні і на цій війні, а й підключати істориків для подачі в Гаагу злочинів проти українців, здійснених Радянським союзом за останні 100 років. Так би мовити - "одним махом двох зайців"

 
Моя бабуся - Марія Миколаївна Чепига (з дому Босович). Їй було 15, коли тата забрали росіяни

Коли моїй бабусі з Снятина, теж Марії, було 15 років, а її брату Тарасу 5, пізно ввечері в їх рідну хату прийшли радянські солдати і забрали їх тата. В той вечір вони пройшлись ще по кільком українським хатам і з два десятка дітей зі звичайних українських дітлахів стали дітьми ворогів народу.

Мій прадід був громадським діячем, відкрив хату-читальню в селі (вона ж бібіліотека), я в якій читали українські книжки і ставили вистави українською, а також був учасником ОУН.

Прадід, як і його односельчани, розмовляли рідною мовою, співали рідною мовою, молилися рідною мовою, водили вертепи рідною мовою на своїй рідній землі. але радянській владі то не подобалось, як і те, що люди взяли до рук зброю, щоб захищати своє. Прадіда привезли до Станіслава, посадили в тюрму, допитували, а суд відбувся за іронією долі в день коли через 19 років народився його онук.

В 1941-му прадіда розстріляли. І ми досі не знаємо чи то прямо в тюрмі чи то в Дем'яновому Лазі, разом з тисячами інших патріотів, теж ворогів радянського союзу. моя бабуся все життя ненавиділа москалів. І так практично в кожній галицькій сім'ї...

24 лютого 2022 року праправнуки ворога Радянського союзу прокинулись зранку від гулу сирен і вибухів. і найменший шестирічний праправнук, спостерігаючи за густим темним димом за вікном (від підірваного франківського аеропорту) налякано баракадивував вікна картонними коробками від нещодавно подарованої іграшки.

Відтоді три праправнуки ворога радянського союзу будуть ненавидіти сучасну наступницю Радянського союзу - Росію. І зверніть увагу, для обох держав, вже традиційно, ворогом стає кожен, хто вміє думати і захищати своє.

 
Прабабуся Олена, що втратила у жорнах російських репресій свого чоловіка, з родиною

Так от, що я собі думаю, коли в Гаазі судитимуть того морального урода з кремля і всю його неадекватну братію, пропоную одразу розглянути і всі злочини Радянського союзу.

Зараз, коли світ нарешті дуже чітко побачив справжнє обличчя москальноти, просто є історично логічним і справедливим повністю розвіяти всі міфи навколо мордору за останні сто років.

Показати істинне обличчя і для всіх цивілізованих країн, і для самих москалів, яких десятиліттями годують брехнею і від чого в них зовсім порушилось адекватне сприйняття навколишнього стану речей. світ має знати правду!

Після Другої світової війни ще Рузвельт і Черчиль мріяли викрити правду про злочини комуністів, та на жаль, не встигли. Тоді на Нюрнберзькому процесі засудили лише нацистський режим. Настав час і для комуняк.

Тому нащадки Рузвельта та Черчиля, американці та британці, мають здійснити мрію своїх лідерів, та разом з українцями, які як ніхто, стільки настраждались від кривавого червоного терору, мають повне право здійснити історичну справедливість і засудити всі злочини СРСР - жовтнева революція, репресії, гулаги, Голодомор, злочини під час Другої світової - все це ми не маємо права забути і пробачити.

 
Бабуся працювала на залізниці і все життя їздила на роботу на велосипеді

Світ має знати правду! І тут нема чого дивуватись тому, як сьогодні себе поводять упирі з мордору - в них це в генах. Таке зневажливе відношення до цінності людського життя вони в повній мірі успадкували від своїх предків - червоних комісарів, всіх тих леніних і сталіних, яких досі возвеличують і морозять по мавзолеях.

Вони насправді живуть минулим, тому в них нема майбутнього. тому щоб остаточно закрити цю книжку для них і щоб перегорнути нову сторінку для Української Держави, потрібно розставити всі крапки над "і", відкрити всі карти минулого і почати самим (самим, а не проклятим сусідам) писати новий том нашої багатотомної історії.

Відчуваю це і своїм обов'язком і справою честі, як правнучка ворога СРСР і Героя України, який як і тисячі українців поклали своє життя за рідну Україну, довести справу до логічного завершення.

Закликаю українських дипломатів не лише збирати докази злочинів Росії в наші дні і на цій війні, а й підключати істориків для подачі в Гаагу злочинів проти українців, здійснених Радянським союзом за останні 100 років. Так би мовити - "одним махом двох зайців".

Треба вщент розбити цю пропагандистську машину нелюдського режиму, як зараз наші воїни вщент розбивають москальські танки!






Олексій Мустафін: Слабкість сили. Повчальні уроки Дейтона

Угода про припинення Боснійської війни 1992-1995 років увійшла до історії (та й не лише історії – адже її вважають чинною і досі) як Дейтонська. Адже була підписана президентами Боснії і Герцеговини Алією Ізетбеговичем, Хорватії Франьо Туджманом та Сербії Слободаном Мілошевичем на базі Райт-Паттерсон біля міста Дейтон в штаті Огайо.

Ярослав Кравченко : Реальний світ і фантазії лемківського мистця-самоука Епіфанія Дровняка

Свій перший пензлик Никифор Дровняк зробив зі щітки для гоління, коли працював прибиральником у перукарні. Малював найдешевшими акварельними фарбами - "гудзичками", змочуючи пензлик слиною, та крейдою на пакувальному папері чи на картоні, на списаних зошитах, на старих плакатах. У людних місцях, найчастіше при вході до Нових Лазєнек в Криніца-Здруй, викладав з торби пензлі та олівці, витягав пляшечку з водою та фарби і робив замальовки-ескізи. Поряд виставляв на продаж кілька вже завершених малюнків і "лист-прохання", де зазначав, що самостійно навчився малювати, просив у людей підтримки: "Бог Вам віддячить".

Олександр Шевцов: "Селян закопували в землю живими". Свідчення про мордування українців поляками на Львівщині 1939 року

"Осторонь дороги, у невеликому яру, лежали страшенно понівечені трупи. Це були українці, яких, за словами автора, жорстоко вбили польські підрозділи "Оборони". Жодна людина не здатна описати, з якою жорстокістю було знищено цих нещасних людей. За свідченнями місцевого цивільного населення, у лісі за цим яром мало бути ще близько 200 подібних жертв польської жорстокості. Цього видовища я ніколи не забуду. Ми обоє були раді, коли залишили позаду це місце звірячої жорстокості."

Андрій Іванець: Володимир Куткін: 100 років від народження художника, який свідчив про Голодомор і ГУЛАГ

Володимир Куткін належав до тієї нечисленної когорти митців у СРСР, які в умовах комуністичної цензури й політики "вимушеної амнезії" першими наважилися візуалізувати злочини комуністичного режиму – Голодомор 1932–1933 років та сталінські репресії. У фондах Національного музею Голодомору-геноциду зберігається унікальна колекція з понад ста його робіт, що стали вагомими мистецькими свідченнями про геноцид українського народу.