Юрій Юзич: Пам'яті пластуна та історика Андрія Буди

На фронті загинув найкращий виховник Пласт - український скаутинг – Андрій Буда. Найкращий тому, що виховав гурток юнаків, із яких двоє відзначені найвищим державним відзначенням – Героя України. Склавши пластову присягу вірності Україні вони виконували її до останнього свого подиху. Були серед тих, які не могли сидіти в хаті, коли вірність Батьківщині потребує тебе на революції чи фронті. Всі троє пройшли обидва Майдани і в 2014 пішли добровольцями.

Андрій Сибіга: Як голосувалася "Чорнобильська резолюція". За лаштунками дипломатичної перемоги в ГА ООН

11 грудня Генасамблея ООН ухвалила ініційовану Україною резолюцію "Зміцнення міжнародного співробітництва та координації зусиль у справі вивчення, пом'якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи". Це традиційний документ, який ГА ООН розглядає кожні три роки.

Богдан Червак: Німецький в’язень. Андрій Мельник у таборі Заксенхаузен

На третій день свого перебування у бараці №11 відбулася подія, яка вразила голову ОУН полковника Андрія Мельника у саме серце. Під час прогулянки на вікні однієї з камер він побачив напис: "Ольжич" і біля нього намальований хрест. У полковника потемніло в очах. Цей напис міг означати тільки одне: загинув великий Ольжич, фактичний провідник ОУН на українських землях.

Олексій Мустафін: Отрута, хіть та влада. Femme fatale імперії ромеїв

У грудні 969 року в Константинополі стався державний переворот. Жертвою якого став імператор Никифор Фока. Вбивць напередодні сховала в своїх покоях дружина василевса, Феофано, яка також була учасницею змови. Чоловіка вона попросила не зачиняти двері в свою спальню та чекати її приходу, але той не дочекався і заснув.

Дмитро Байкєніч: Голодні й у відчаї: канібалізм в Україні

Виклики сучасного світу для українців у багатьох моментах подібні до найтяжчих років минулого століття. На жаль, ми адаптувалися до сприйняття масової смерті людей, але водночас стали більш схильними до переосмислення трагедій минулого. Сьогодні ми можемо говорити про ті речі, про які ще 10 років тому знали, але замовчували. Йдеться про жорстоку правду наслідків голодотворної політики московських окупантів – канібалізм.

Віталій Скальський: Пам’яті Героя Крут Віктора Геращенка

"Я вже вісім місяців не маю відомостів про свого сина, сотника інженерного полку, який пробував до большевицького заколоту в м. Миргороді на Полтавщині. Куди я вже звертався —нігде не міг добути нічого певного. Тим часом кажуть одні, що його забито під Житоміром, другі що в Київі, а треті—під Крутами, чи під Гребінкою. Хто знав з товаришів Віктора Геращенко, або й бачив, де і як убитий, в якім становищі його покинули, уклінно благаю Вас, козаки напишіть мені".

Олексій Мустафін: Червоний мак: від полів Фландрії до степів України

8 грудня 1915 року в лондонському журналі "Панч" був надрукований вірш, який починався зі слів "У полях Фландрії квітнуть маки - між хрестів, рядок за рядком". Ім'я його автора зазначене не було, лише в кінці року часопис повідомив, що ним був канадський лікар, підполковник Джон Маккрей.

Юрій Юзич: Начальник генштабу Сливинський

Начальник Генерального штабу УНР та Української держави починав з "Оборони України" – таємної бойової організації українських самостійників. Кадровий офіцер і георгіївський кавалер. Очільник українізації частин Румунського фронту в першу світову. Член Центральної ради та Українського генерального військового комітету. Заступник першого начальника Генштабу УНР, начальник Генштабу, зокрема в Українській державі Скоропадського. Очільник військового штабу гетьманського руху під час Другої світової війни.

Олег Пустовгар: Свідок Голодомору, автор слів пісні "Намалюй мені ніч". 100-річчя Миколи Петренка

Нині триває прокат фільму "Ти – космос". Значна частина глядачів у соцмережах як одну із запорук успіху цього кіношедевру назвала музичний супровід. Це пісні української естради 70-80-х рр.: і "Незрівнянний світ краси", Назарія Яремчука, і "Поділля" Миколи Гнатюка, і "Кохання моє" Діани Петриненко. А ще у фільмі звучить пісня "Намалюй мені ніч". Автором слів цього шедевру української естради є Микола Петренко, який народився 100 років тому на Полтавщині.

Олексій Мустафін: Людожер та його друзі. Божевільний, але «зручний» диктатор Центральної Африки

4 грудня 1977 року відбулася коронація центральноафриканського імператора Бокасси I – одного з найексцентричніших і найодіозніших правителів XX сторіччя.

Андрій Загорулько : Особиста трагедія людей, які вчиняли людоїдство у роки Голодомору

"Дехто дійсно їв трупи. Розповідали вони про це здригаючись і зі сльозами. Більшість мала дітей і рятувалась від голодної смерті заради них… Жах пережитого залишився з ними на все життя. Я не розуміла чому за це нещастя, потрібно було ще карати в'язницею?"

Олег Пустовгар: Дворянин з Полтавщини. Герой Крут Микола Божинський-Божко

23 жовтня минуло 130 років із дня народження Миколи Божинського-Божка – воїна військових загонів Української Центральної Ради, учасника бою під Крутами, борця за незалежність України у XX столітті.

Юрій Юзич: Облога Одеси частинами Армії УНР

Спогади полковника Дмитра Жупінаса, уродженця Сміли. Як він 26-річним старшиною української армії боровся із московськими імперцями в Одесі та міжнародним контингентом військ, який фактично підтримував російських шовіністів ціною української незалежності.

Юрій Рудницький: Шантаж історією

6 листопада президент Польщі Кароль Навроцький на спільній прес-конференції з президентом Словаччини Петером Пелегріні подав своє бачення, як голови держави, стосунків з Україною. Висловивши підтримку українцям у їхній боротьбі проти російської агресії, він водночас зазначив, що це не означає відхід від польских державних інтересів і що деякі дії з боку України "не залишають його байдужим".

Тетяна Хоронжук: Перший в Україні хрест пам’яті жертв Голодомору встановили у Харкові

Осінь 1989 року. Харківський осередок Народного руху оголошує збір у Молодіжному парку на тодішній Пушкінській: людей просять прийти й копати ямки — нібито для посадки калини. Що відбувається насправді — ніхто не знає. Раптом під'їжджає машина. Хтось вигукує: "Хлопці, терміново треба двадцятьох людей!" — і люди біжать, не розуміючи навіщо й куди. З машини виносять дерев'яний хрест. Тільки тоді їм кажуть, що це хрест пам'яті жертв Голодомору.

Юрій Юзич: Бойовий медик УСС Стефанія Сіяк

Одна з перших перших жінок зголосилась до УСС. Студенткою забезпечувала санітарну опіку над добровольцями в першій лінії фронту. Відзначена Червоним Хрестом. Воячка жіночої чоти УГА. Науковиця, матір двох дітей. Працювала у Києві та Харкові. Убита чекістами.

Юрій Юзич: Учасник бою під Крутами – піонер одного зі способів лікування раку

Досі ім'я Павла Пархоменка не згадувалось у відомих списках крутянців чи у відповідних публікаціях. Однак, ще в 1938 році – коли у вільному світі жили десятки учасників того відомого бою – один із українських часописів написав про нього.

Владислав Руденко: Листи Великої війни

11 листопада 1918 року сталася подія, яка поставила крапку кривавій бійні, що тривала чотири з гаком роки: війна принесла багато горя та грунтовно змінила світ. Парадоксально, але Перша світова війна зламала політичний та ментальний всесвіт країн, які її ініціювали, прискорила технологічний прогрес, відкрила нові можливості для медицини.

Олексій Мустафін: Знайти і колонізувати. Африканський квест двох британців

10 листопада 1871 року пролунало коротке запитання, яке, однак, залишилося одним із найвідоміших в історії - "Доктор Лівінгстон, я припускаю?". Саме так звернувся до одного з найуславленіших дослідників того часу, Девіда Лівінгстона інший мандрівник. Який саме в цей момент став відомим не менше за візаві. Звали його Генрі Стенлі. І сталося це в селищі Уджиджа, на березі озера Танганьїка, в глибині Африки.

В'ячеслав Кириленко : Останній радянський військовий парад у Києві

35 років тому, 7 листопада 1990 року, менше ніж за місяць після студентської Революції на граніті, українська молодь блокувала військовий парад на тодішній площі Перемоги. Перешкодити йому повністю не вдалося, хоч протрималися до 4-ї ранку. Хай там як, але для СРСР то був останній парад у Києві.