Ігор Бігун: "Геноцид" замість уроку історії. Факти, які не вписуються у польську версію Волинської трагедії

Польські політики прийняли просту схему: є погані українські націоналісти, які вчинили геноцид, і є хороші польські націоналісти, які стали на захист жертв. Але у цю просту схему не вписується чимало фактів. Ось вони.

Ігор Щупак: Навіщо донька нацистського офіцера досліджує злочини свого батька в Україні

Вона казала, що бачить своїм обов'язком передати цю пам'ять молодому поколінню німців, які дуже мало знають про ту страшну війну та Голокост. Ліло знає, в які німецькі школи вона піде з розповідями про свого батька (рос.)

Осип Зінкевич: У 40-Річчя Української Гельсінської Групи. До генези створення Групи

Безстрашна діяльність членів УГГ в Україні і підтримка їхніх зусиль представниками української Західної діаспори наблизили день розвалу "могутнього" Радянського Союзу, розпаду російсько-комуністичної імперії на кільканадцять самостійних держав і увінчалися проголошенням Незалежності України.

Юрій Шаповал: Волинь 1943: як досліджувати і як пам'ятати

У китайському письмі треба завчити щонайменше 3 000 значків, щоб вас уважали більш-менш писемною людиною, але загальний репертуар складає 50 000 значків, які ви маєте опанувати. З моєї точки зору, ми вивчили ще замало "волинських значків", щоб нас можна було вважати такими, що осягли тодішню реальність.

Олексій Мустафін: Легенда про "місто нероб". Як філософ Піфагор із бобами воював

Давньогрецького мудреця Піфагора більшість школярів пам'ятає завдяки славнозвісній теоремі та приказці про «піфагорові штани». Люди дорослі, які цікавляться історією, вочевидь, можуть згадати і про філософське вчення, і про теорію музичної гармонії, і про засноване Піфагором таємне товариство...

Михайло Кальницький: Лук’янівська, 62: від народного училища до сервісного центру МВС

Київ - це не тільки Хрещатик, Печерськ і Поділ. Це ще й район Лук'янівка, де ще можна знайти старі будівлі, яким пощастило уникнути руйнування. Історія одного будинку, якому пощастило вижити. Свого часу тут працювала школа для дітей незаможної людності, потім міліція, а тепер тут працюють над створенням зручних сервісів для обслуговування громадян.

Никита Будка: "Дороговказ для русинів, які їдуть до Канади"

"Не діліться, не вступайте до жодних партій або релігійних сект, а приєднуйтеся до народу, який тримається католицької віри прадідів і нашого прекрасного греко-католицького обряду". Оцей текст, випущений окремою брошурою, зачитувався до дір. Лист пастирський Никити Будки, Єпископа канадських русинів.

Наталія A.Федущак: Вшанування Бабиного Яру: промова 1966 року та 50 років по тому

Визначний дисидент Іван Дзюба: "Я хочу звернутися до вас, євреїв, як українець — як член української нації, до якої я з гордістю належу. Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї...".

Юрій Рудницький: Війна правд. Що робити із польськими та українськими дурницями?

І обивателям, і політикам обох країн слід нарешті мати перед очима не так звані "правди", а всебічну картину причин і наслідків українсько-польського конфлікту. Лише вона має значення як передумова подальшого будівництва приязних двосторонніх стосунків на раціональних підставах взаємоповаги й користі. Все інше – дешева пропаганда.

Віктор Ющенко: Віктор Ющенко: Чому після Грузії - Україна?

Теоретично десятки російських БТРів можуть взяти курс на Київ. Існує маса сценаріїв, як зіграти на кримському питанні, вчинити серію провокацій, дестабілізувати ситуацію у Криму — і далі відбувається черга подій, яка закінчувалася б тільки тим, що у Києві спускається український національний прапор.

Юрій Опока: Ознаки геноциду. Крайній націоналізм завжди голодний

Резолюція польського Сейму, щодо визнання Волинської трагедії "геноцидом", жодним чином не закриє міжнаціональну дискусію, як це припускають окремі польські політики. Навпаки, це відкриває новий етап українсько-польських стосунків. Деякі його ознаки вже на видноколі.

Володимир В'ятрович: Не історичне рішення, а історичне непорозуміння

Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили зокрема представлені в парламенті.

Остап Кривдик: Ексгумація війни

Чи може польська сторона зрозуміти, що УПА для нас – це як АК для них? Як би вони поставилися до того, щоб визнати АК злочинною організацією через злочини окремих учасників польського підпілля чи її боївок, котрі проводили "попереджувальні відплатні акції"?

Юрій Рудницький: Проспект Бандери і листи в повітря

Назріла необхідність нарешті виробити на найвищому державному рівні України і Польщі системну двосторонню політику примирення, яка би спиралася на конкретні політичні, економічні і гуманітарні проекти

Олександр Зінченко: Бульвара Гавела у Києві не буде. Без Тебе

Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних. Лишилося менше доби, щоб зробити цей символічний вибір між силою моралі і невіглаством, між відповідальною громадянськістю та самототаліторизмом, між облудою і життям в правді.

Оля Гнатюк: [Польща/Україна] Не потурати насильству

Професор Варшавського університету та Києво-Могилянської академії у колонці про те, як невдало опрацьоване минуле впливає на теперішню ситуацію в Польщі: "Виглядає на те, що ми рухаємося до катастрофи. Великими кроками".

Богдан Червак: Повернути Коновальця на батьківщину! Київ, Львів, Калуш чи рідне село?

Визначний вояк, політик і державник і перший глава ОУН не належить якійсь партії, групі чи організації. Він належить українському народу, який неодмінно має подбати про його належне і гідне вшанування. На порядку денному питання - де його поховати?

Генадь Побережний: Кремлівський спецназ учора й сьогодні. Порівняйте

Книга "Неконвенциональная война..." - для тих, хто прагне зрозуміти військову складову конфлікту на Донбасі. Радянські диверсанти 1940-х розповідають, як займалися тероризмом у тилу. А у вільний від виконання завдань час вдавалися до розборок або міжсобойчиків у дусі гедонізму.

Мирослав Маринович: Лесь Танюк. Самовидець сучасності

Цього року виповнюється рівно 50 літ з того часу, як молодий Лесь Танюк узявся писати свої щоденники. Станом на сьогодні – це 37 томів уже опублікованих "Щоденників без купюр" і 217 переплетених машинописних і рукописних томів, які стоять на полицях.

Оксана Забужко: "Good bye, Petrovski!", або Розпечатування "закритого міста"

Про знесення пам'ятника Петровському у Дніпрі: "Мені байдуже - хто, чому і наскільки вдало це організував. В даній ситуації виконавець узагалі неважливий. "Вважайте, що це зробив я!" - пишуть у соцмережах. І я готова підписатись під цією заявою".