Михайло Кальницький: Лук’янівська, 62: від народного училища до сервісного центру МВС

Київ - це не тільки Хрещатик, Печерськ і Поділ. Це ще й район Лук'янівка, де ще можна знайти старі будівлі, яким пощастило уникнути руйнування. Історія одного будинку, якому пощастило вижити. Свого часу тут працювала школа для дітей незаможної людності, потім міліція, а тепер тут працюють над створенням зручних сервісів для обслуговування громадян.

Никита Будка: "Дороговказ для русинів, які їдуть до Канади"

"Не діліться, не вступайте до жодних партій або релігійних сект, а приєднуйтеся до народу, який тримається католицької віри прадідів і нашого прекрасного греко-католицького обряду". Оцей текст, випущений окремою брошурою, зачитувався до дір. Лист пастирський Никити Будки, Єпископа канадських русинів.

Наталія A.Федущак: Вшанування Бабиного Яру: промова 1966 року та 50 років по тому

Визначний дисидент Іван Дзюба: "Я хочу звернутися до вас, євреїв, як українець — як член української нації, до якої я з гордістю належу. Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї...".

Юрій Рудницький: Війна правд. Що робити із польськими та українськими дурницями?

І обивателям, і політикам обох країн слід нарешті мати перед очима не так звані "правди", а всебічну картину причин і наслідків українсько-польського конфлікту. Лише вона має значення як передумова подальшого будівництва приязних двосторонніх стосунків на раціональних підставах взаємоповаги й користі. Все інше – дешева пропаганда.

Віктор Ющенко: Віктор Ющенко: Чому після Грузії - Україна?

Теоретично десятки російських БТРів можуть взяти курс на Київ. Існує маса сценаріїв, як зіграти на кримському питанні, вчинити серію провокацій, дестабілізувати ситуацію у Криму — і далі відбувається черга подій, яка закінчувалася б тільки тим, що у Києві спускається український національний прапор.

Юрій Опока: Ознаки геноциду. Крайній націоналізм завжди голодний

Резолюція польського Сейму, щодо визнання Волинської трагедії "геноцидом", жодним чином не закриє міжнаціональну дискусію, як це припускають окремі польські політики. Навпаки, це відкриває новий етап українсько-польських стосунків. Деякі його ознаки вже на видноколі.

Володимир В'ятрович: Не історичне рішення, а історичне непорозуміння

Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили зокрема представлені в парламенті.

Остап Кривдик: Ексгумація війни

Чи може польська сторона зрозуміти, що УПА для нас – це як АК для них? Як би вони поставилися до того, щоб визнати АК злочинною організацією через злочини окремих учасників польського підпілля чи її боївок, котрі проводили "попереджувальні відплатні акції"?

Юрій Рудницький: Проспект Бандери і листи в повітря

Назріла необхідність нарешті виробити на найвищому державному рівні України і Польщі системну двосторонню політику примирення, яка би спиралася на конкретні політичні, економічні і гуманітарні проекти

Олександр Зінченко: Бульвара Гавела у Києві не буде. Без Тебе

Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних. Лишилося менше доби, щоб зробити цей символічний вибір між силою моралі і невіглаством, між відповідальною громадянськістю та самототаліторизмом, між облудою і життям в правді.

Оля Гнатюк: [Польща/Україна] Не потурати насильству

Професор Варшавського університету та Києво-Могилянської академії у колонці про те, як невдало опрацьоване минуле впливає на теперішню ситуацію в Польщі: "Виглядає на те, що ми рухаємося до катастрофи. Великими кроками".

Богдан Червак: Повернути Коновальця на батьківщину! Київ, Львів, Калуш чи рідне село?

Визначний вояк, політик і державник і перший глава ОУН не належить якійсь партії, групі чи організації. Він належить українському народу, який неодмінно має подбати про його належне і гідне вшанування. На порядку денному питання - де його поховати?

Генадь Побережний: Кремлівський спецназ учора й сьогодні. Порівняйте

Книга "Неконвенциональная война..." - для тих, хто прагне зрозуміти військову складову конфлікту на Донбасі. Радянські диверсанти 1940-х розповідають, як займалися тероризмом у тилу. А у вільний від виконання завдань час вдавалися до розборок або міжсобойчиків у дусі гедонізму.

Мирослав Маринович: Лесь Танюк. Самовидець сучасності

Цього року виповнюється рівно 50 літ з того часу, як молодий Лесь Танюк узявся писати свої щоденники. Станом на сьогодні – це 37 томів уже опублікованих "Щоденників без купюр" і 217 переплетених машинописних і рукописних томів, які стоять на полицях.

Оксана Забужко: "Good bye, Petrovski!", або Розпечатування "закритого міста"

Про знесення пам'ятника Петровському у Дніпрі: "Мені байдуже - хто, чому і наскільки вдало це організував. В даній ситуації виконавець узагалі неважливий. "Вважайте, що це зробив я!" - пишуть у соцмережах. І я готова підписатись під цією заявою".

: Литва і Україна. До Дня пам'яті захисників свободи

Литовцям в 1918-1920 роках вдалося здати іспит на право мати національну державу - завдяки широкому добровольчому руху, волонтерам тилу та міжнародній допомозі. В Україні ж тоді тривала громадянська війна на тлі зовнішньої агресії Росії.

Ольга Герасим'юк: Моя Мама наводить лад в історії Пирятина

Сьогодні наша мама, я вважаю, зняла частину прокляття з нашого Пирятина - якщо не заперечувати, що воно було: накладене всіма довгими десятиліттями невеселої його історіі. Відтепер ми повертатимемося додому не на вулицю Петровського...

Павел Укєльський: Польща - Україна - історія. Форум прагнення до правди

Історія не може сьогодні розділяти поляків і українців. Однак це не означає, що ми повинні уникати важких тем з минулого. На початку листопада відбулося перше засідання Польсько-українського форуму істориків.

Александр Мусін: Про Сирію, Росію, Париж та Донецьк

Спокойная жизнь Парижа и остального мира зависит сегодня в той же мере от разоружения террористов, сеющих насилие на Донбассе. Мир не может чувствовать себя в безопасности до тех пор, пока на Донбассе и в России есть люди, считающие, что у них есть право убивать.

Лілія Янчук: Межигір’я до і після Януковича

Київська область, УПЦ КП і ЮНЕСКО хочуть відновити комплекс Спасо-Преображенського монастиря в Межигір'ї. Для цього треба провести археологічні дослідження, яких там не проводилося ніколи. А штучні озера на полях для гольфу продовжують руйнувати культурний шар...