Тарас Марусик : "Буде він вождем народу. Така його доля"

На початку 1985-го французька акторка Симона Синьйоре випустила свій перший роман "Прощай, Володю!" 570-сторінковий опус розповідає про долю двох подружніх пар євреїв, вихідців з України і Польщі. "В центрі цієї невідомої для корінних французів історії, – пише рецензент газети Le Monde, – перебуває Петлюра, отаман, який керував від 1918 по 1920 роки погромами в Україні і Польщі. Коли 25 травня 1926-го молодий Самуїл Шварцбард убиває Петлюру на вулиці Расіна, горда втіха наповнює серця. Такі ж почуття викликало виправдання Шварцбарда в 1927 році".

Богдан Червак: Заява МЗС Ізраїлю щодо перепоховання Андрія Мельника - відверта провокація

Заява МЗС Ізраїлю, у якій Голову ОУН Андрія Мельника звинувачують у «голокості» - відверта провокація і підігрування московській пропаганді. Ця заява не має нічого спільного з історичною правдою. Більше того, євреї вибачалися перед Андрієм Мельником, оскільки один раз уже повелися на московську пропаганду.

Віктор Ющенко: Віктор Ющенко: "Народ, який повертає свою пам'ять, – стає непереможним"

Упродовж століть Москва прагнула не тільки окупувати українську землю – вона хотіла розірвати наш історичний корінь, розпорошити по світах нашу пам'ять, зробити так, щоб українські герої залишалися вигнанцями навіть після смерті. Тому сьогоднішня подія має не лише символічне, а й глибоке державницьке значення.

Олександр Скрипник: Симон Петлюра. За два роки до вбивства

Низка документів, датованих першою половиною 1924 року, свідчить про те, що за переміщенням Симона Петлюри країнами Європи велося постійне стеження. Зміст його окремих зустрічей і переговорів ставав відомий чекістам, а заклики до представників Польщі й Румунії за сприяння Франції "об'єднатися, поки не пізно, в боротьбі проти імперської більшовицької росії" спонукали кремлівське керівництво вживати заходів проти самого ініціатора таких дій.

Олександр Скрипник: Андрій Мельник у документах і світлинах з архівного фонду Служби зовнішньої розвідки України

У зв’язку з перевезенням останків Голови ОУН Андрія Мельника і його дружини Софії Федак-Мельник із Люксембургу до України та урочистим перепохованням на Національному військовому меморіальному кладовищі Служба зовнішньої розвідки України публікує низку документів і світлин із п’ятитомної агентурно-оперативної справи, яку органи нквс / кдб упродовж кількох десятиліть вели на Провідника ОУН.

Юрій Юзич: Софія Федак-Мельник: пластунка, борчиня, фінансистка

Сьогодні багато пишуть про перепоховання Андрія Мельника і його дружини. Жінка Софія – десь на задньому плані. Важливо розуміти, що вона була пластункою, борчинею, фінансисткою. Каралась у концтаборі нацистів. Прожила довге життя і відчула радість відродження України у 1990 році.

Олексій Мустафін: Cuba libre. "Острів свободи" та його визволителі

Хай як іронічно б не звучало сьогодні прізвисько, яким колись охрестив свого часу рідний острів Фідель Кастро, волелюбність його співвітчизників і справді увійшла до легенд. Ще до того, як він сам з'явився на світ. Попри те, що Куба здобула незалежність останньою з колишніх іспанських колоній у Новому Світі, самостійницький рух на острові виник ще на початку XIX сторіччя, майже одночасно з подібними рухами на континенті.

Олексій Мустафін: Господар землі єгипетської. Мухаммед Алі та розбудована ним держава

Мухаммеда Алі-пашу вже традиційно називають засновником, а іноді навіть "батьком" сучасного Єгипту. Так його іменували не лише його власні нащадки, які правили країною до середини XX сторіччя, а й ватажки "вільних офіцерів", які усунули цих нащадків від влади. Сучасного єгипетського лідера Абделя Фаттаха ас-Сісі взагалі часто порівнювали з Мухаммедом Алі, і йому ці порівняння очевидно подобалися – принаймні до того часу, поки проти влади ас-Сісі не виступив опальний підприємець, повний тезка "великого паші".

Олена Пучинян : Вірні завжди: як Миколаїв став серцем української морської піхоти

Миколаїв завжди мав стратегічне значення через своє вигідне розміщення – злиття двох річок Інгул та Південний Буг. Історично складалося так, що тут завжди займалися риболовецьким промислом, що веде до будівництва човнів. У подальшому в Миколаєві будували великі кораблі, які могли одразу зі стапелів виходити у Дніпро-Бузький лиман, а там – у Чорне море. Саме тому місто швидко стає ключовим центром будівництва військових кораблів, підготовки морських кадрів, розвитку портової інфраструктури.

Віра Мелешко: "Яскравий голос українського шістдесятництва": до 90-річчя від дня народження поета Володимира Підпалого

"Володимир Підпалий опинився в гущі мистецьких подій, інтелектуальне середовище, цікаві знайомства сприяли розширенню його світогляду, багато працював над власним удосконаленням. Став одразу помітним серед молоді, з якої згодом сформувалося ядро українського шістдесятництва".

Олексій Мустафін: Перша заокеанська. Війна США проти "піратів Середземного моря"

Гімн морської піхоти США починається зі слів "Від чертогів Монтесуми до узбережжя Тріполі". І дає зрозуміти, що її бійці готові діяти в будь-якому куточку земної кулі. Цікаво, однак, що до згаданих у тексті "чертогів" у сусідній Мексиці американці дісталися лише в середині XIX сторіччя. Натомість біля Тріполі, розташованого у семи тисячах кілометрах від Америки, опинилися вже на початку століття. Війна з пашею Тріполі Юсуфом Караманли стала, по суті, першою в історії Сполучених Штатів - з часу появи цієї держави на світових картах.

Володимир Бірчак: Огляд книжки Петера Енґлунда "Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах"

У книжці 19 героїв. Усі вони – реальні люди. Автор взяв їхні щоденники і базуючись на записах відтворив події Великої війни у 211 епізодах. Враховуючи, такий стиль – читається доволі легко. Але не варто робити висновок, що книжка малоінформативна. Тут просто тьма цікавої інформацію, котру часами таки треба верифіковувати, але не надто часто.

Леонід Щибря: Деколонізація свідомості. Чому ми живемо за московськими лекалами?

Упродовж 2015–2023 років в Україні набули чинності закони про декомунізацію та деколонізацію. Почалося активне перейменування вулиць в містах і селах. Позбавлялися імен, пов'язаних з радянським режимом. Наступний етап — позбавлялися від імен діячів Росії. До слова, під "жорна" потрапили й вулиці названі іменами російських постатей, які отримали нову назву в результаті декомунізації. Попри масштабність проведеної роботи, ці зміни — лише крапля в морі.

Володимир В'ятрович: Українсько-польський конфлікт 1942–1947 років: причини, перебіг, наслідки і пам’ять

У Польщі Волинь стала одним із центральних символів польського страждання у ХХ столітті. В українській пам'яті сильніше звучать інші травми: радянські репресії, Голодомор, боротьба УПА проти тоталітарних режимів, депортації. Через це обидва суспільства часто пам'ятали не спільну трагедію, а лише власну частину болю. Поляки бачили передусім польських жертв Волині. Українці — українські жертви Холмщини, Лемківщини, Надсяння, операції "Вісла", а також ширший контекст антиукраїнської політики міжвоєнної Польщі.

Олександр Скрипник: Щоденник Степана Федака-Смока

"Примушую себе взяти перо в руки. Треба би збожеволіти, убитися, відректись усього українського, свого існування. Чи це можливо? Тут, на українській землі, звільненій від більшовицької влади, тут після стільки років самовідреченої боротьби найти смерть – з руки українця".

Олексій Мустафін: Тиранозавр з Парагваю. Альфредо Стресснер – диктатор, який залишався при владі довше за інших

У травні 1954 року владу над південноамериканською державою Парагвай захопив головнокомандувач її збройних сил Альфредо Стресснер. Генерал, який встиг відзначитися не лише у Чакській війні проти сусідньої Болівії (зокрема й у вирішальній битві при Бокероні), а й в кількох державних переворотах в самому Парагваї та протиурядовій змові... в сусідній Бразилії, де певний час перебував на стажуванні.

Віталій Скальський: Туапсе – це Україна?

Весна 1917 року була періодом чисельних мітингів та демонстрацій. Одного разу осередки російських партій та організацій провели в Туапсе "Всеросійський селянський день". Українці взяли у ньому участь з трьома прапорами – два синьо-жовтих та один червоний із написом "Нехай живе Вільна Україна в Російській демократичній федеративній республіці". А на вечірньому концерті у народному домі після півтора десятка російських водевілів виступив український хор і заспівав серед іншого "Ще не вмерла Україна".

Олексій Мустафін: Відхреститися від колонізаторів. Стратегія виживання володарів Конго

3 травня 1491 року в столиці африканської держави Конго відбулася урочиста церемонія. Маніконго, тобто місцевий володар, Нзінґа-а-Нкуву охрестився й узяв собі нове ім'я, Жуан I. Його дружина Нзінгі-а-Нлаза стала Леонорою, а син Мвемба — Афонсу. Вибір імен був не випадковим – саме так звали тодішніх короля і королеву Португалії та їхнього сина, спадкоємця престолу. Саме португальці познайомили маніконго з християнством і саме з Лісабоном він прагнув укласти політичний та військовий союз.

Юрій Рудницький: За лаштунками народження Гетьманату. Що передувало приходу до влади Павла Скоропадського

23-24 квітня 1918 року на таємній нараді за участю послів і військових аташе Німеччини і Австро-Угорщини в Україні було остаточно вирішено підтримати заколот генерала Скоропадського. Хтозна, наскільки довго довелося би чекати, якби українці самі не створили casus belli. Якраз в останній день таємної наради в Києві був викрадений відомий банкір єврейського походження, член торговельно-економічної комісії УНР Абрам Добрий.

Тарас Радь : Акція "Вісла" залишається приводом для конфлікту та ненависті

Якщо б мою родину із Лемківщини совєцькі та польські комуністи не депортували у 1945-му до УРСР, у рамках так званої "евакуації населення" або обміном населенням між Польщею та УРСР у 1944-1946 роках, то їх майже напевне депортували б в рамках акції "Вісла" кудись на терени так званих "повернених землях", які отримала Польща після Другої світової війни як "компенсацію" за території Західної України, Західної Білорусі та Литви, які анексував СРСР.