Вадим Назаренко: Звідки походить традиція 12 страв на Святвечір

У жодному джерелі про Полтавщину у ХІХ столітті немає згадок про 12 страв. Є кутя та узвар, пиріжки, книші, страви з риби, але як не рахувати – все одно вийде щонайбільше 7-8 страв.

Олена Стяжкіна: "Моя відвага сьогодні базується на страху", - Олена Стяжкіна

Незалежний культурологічний часопис журнал "Ї" оголосив нових кавалерів ордена "За інтелектуальну відвагу", відзнаку отримали історикиня й письменниця Олена Стяжкіна та директор Європейського центру солідарності у Ґданську Базиль Керський. Публікуємо повну версію промови Олени Стяжкіної, яку вона виголосила під час отримання нагороди.

Юрій Юзич: "Ми не жадаєм ніяких виїмків"

Унікальний спогад однієї із перших воячок добровольчого Легіону Українських Січових Стрільців – "вістуна" Павлини Михайлишин. 40-річної кравчині, матері двох дітей зі Львова. Яка готувалась до війни за Україну у жіночій четі товариства "Січові Стрільці ІІ" та однією з небагатьох пішла на фронт, коли розпочалась Перша світова війна. Під час зимових рейдів Карпатами відморозила ноги, але не згадала цього у спогаді, як і те, що брала в полон москалів.

Дарця Веретюк : "Платон мені друг, та істина дорожча" або "короткий виклад про культуру смерті та вшанування воїна"

На картині пензля французького художника Жоржа Скотта "Парад мертвих" військо полеглих воїнів йде крізь Тріумфальну арку у Парижі, таким чином "долучаючись" до відзначення перемоги у Першій світовій війні. Також нагадаю вам назву книги-дослідження комемоарційної системи США у Другій світовій війні авторства Кейт Кларк Лемей — "Triumph of the Dead". Теж більш ніж промовисто. Відчуваєте цю колосальну різницю підходів і парадигм у порівнянні із нашим контекстом?

Іван Щурко: Камінь спотикання

Військово-меморіальний цвинтар – це продовження військового чину, це військова чіткість, аскетизм і порядок, без "карнавалу" і самодурства. Смерть на полі бою однаково почесна як для офіцера, так і для рядового солдата – смерть робить їх рівними у найвищій гідності.

Світлана Ільницька: Про людей без Гідності!

Поки країна оговтується від скандалів з Міндічами і ко та раділа звільненню Єрмака, Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийняла рішення, яким визнала доброчесною поведінку судді Майдану – Марини Шаховніної, яка винесла декілька рішень про позбавлення водійських прав учасників Революції Гідності.

Юрій Рудницький: "Федеративна грамота" Скоропадського. Між рядків...

107 років тому, 14 грудня 1918 року Павло Скоропадський оголосив про зречення з гетьманства, а через 3 дні назавжди залишив Україну. Директорія, що прийшла до влади внаслідок заколоту, дозволила останньому гетьману України безперешкодно виїхати з родиною за кордон, водночас оголосивши його поза законом. За місяць до зречення Скоропадський опублікував документ, відомий як "федеративна грамота". Саме він послужив поштовхом до дії для заколотників з Українського Національного Союзу, на базі якого потім постала Директорія УНР.

Юрій Юзич: Пам'яті пластуна та історика Андрія Буди

На фронті загинув найкращий виховник Пласт - український скаутинг – Андрій Буда. Найкращий тому, що виховав гурток юнаків, із яких двоє відзначені найвищим державним відзначенням – Героя України. Склавши пластову присягу вірності Україні вони виконували її до останнього свого подиху. Були серед тих, які не могли сидіти в хаті, коли вірність Батьківщині потребує тебе на революції чи фронті. Всі троє пройшли обидва Майдани і в 2014 пішли добровольцями.

Андрій Сибіга: Як голосувалася "Чорнобильська резолюція". За лаштунками дипломатичної перемоги в ГА ООН

11 грудня Генасамблея ООН ухвалила ініційовану Україною резолюцію "Зміцнення міжнародного співробітництва та координації зусиль у справі вивчення, пом'якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи". Це традиційний документ, який ГА ООН розглядає кожні три роки.

Богдан Червак: Німецький в’язень. Андрій Мельник у таборі Заксенхаузен

На третій день свого перебування у бараці №11 відбулася подія, яка вразила голову ОУН полковника Андрія Мельника у саме серце. Під час прогулянки на вікні однієї з камер він побачив напис: "Ольжич" і біля нього намальований хрест. У полковника потемніло в очах. Цей напис міг означати тільки одне: загинув великий Ольжич, фактичний провідник ОУН на українських землях.

Олексій Мустафін: Отрута, хіть та влада. Femme fatale імперії ромеїв

У грудні 969 року в Константинополі стався державний переворот. Жертвою якого став імператор Никифор Фока. Вбивць напередодні сховала в своїх покоях дружина василевса, Феофано, яка також була учасницею змови. Чоловіка вона попросила не зачиняти двері в свою спальню та чекати її приходу, але той не дочекався і заснув.

Дмитро Байкєніч: Голодні й у відчаї: канібалізм в Україні

Виклики сучасного світу для українців у багатьох моментах подібні до найтяжчих років минулого століття. На жаль, ми адаптувалися до сприйняття масової смерті людей, але водночас стали більш схильними до переосмислення трагедій минулого. Сьогодні ми можемо говорити про ті речі, про які ще 10 років тому знали, але замовчували. Йдеться про жорстоку правду наслідків голодотворної політики московських окупантів – канібалізм.

Віталій Скальський: Пам’яті Героя Крут Віктора Геращенка

"Я вже вісім місяців не маю відомостів про свого сина, сотника інженерного полку, який пробував до большевицького заколоту в м. Миргороді на Полтавщині. Куди я вже звертався —нігде не міг добути нічого певного. Тим часом кажуть одні, що його забито під Житоміром, другі що в Київі, а треті—під Крутами, чи під Гребінкою. Хто знав з товаришів Віктора Геращенко, або й бачив, де і як убитий, в якім становищі його покинули, уклінно благаю Вас, козаки напишіть мені".

Олексій Мустафін: Червоний мак: від полів Фландрії до степів України

8 грудня 1915 року в лондонському журналі "Панч" був надрукований вірш, який починався зі слів "У полях Фландрії квітнуть маки - між хрестів, рядок за рядком". Ім'я його автора зазначене не було, лише в кінці року часопис повідомив, що ним був канадський лікар, підполковник Джон Маккрей.

Юрій Юзич: Начальник генштабу Сливинський

Начальник Генерального штабу УНР та Української держави починав з "Оборони України" – таємної бойової організації українських самостійників. Кадровий офіцер і георгіївський кавалер. Очільник українізації частин Румунського фронту в першу світову. Член Центральної ради та Українського генерального військового комітету. Заступник першого начальника Генштабу УНР, начальник Генштабу, зокрема в Українській державі Скоропадського. Очільник військового штабу гетьманського руху під час Другої світової війни.

Олег Пустовгар: Свідок Голодомору, автор слів пісні "Намалюй мені ніч". 100-річчя Миколи Петренка

Нині триває прокат фільму "Ти – космос". Значна частина глядачів у соцмережах як одну із запорук успіху цього кіношедевру назвала музичний супровід. Це пісні української естради 70-80-х рр.: і "Незрівнянний світ краси", Назарія Яремчука, і "Поділля" Миколи Гнатюка, і "Кохання моє" Діани Петриненко. А ще у фільмі звучить пісня "Намалюй мені ніч". Автором слів цього шедевру української естради є Микола Петренко, який народився 100 років тому на Полтавщині.

Олексій Мустафін: Людожер та його друзі. Божевільний, але «зручний» диктатор Центральної Африки

4 грудня 1977 року відбулася коронація центральноафриканського імператора Бокасси I – одного з найексцентричніших і найодіозніших правителів XX сторіччя.

Андрій Загорулько : Особиста трагедія людей, які вчиняли людоїдство у роки Голодомору

"Дехто дійсно їв трупи. Розповідали вони про це здригаючись і зі сльозами. Більшість мала дітей і рятувалась від голодної смерті заради них… Жах пережитого залишився з ними на все життя. Я не розуміла чому за це нещастя, потрібно було ще карати в'язницею?"

Олег Пустовгар: Дворянин з Полтавщини. Герой Крут Микола Божинський-Божко

23 жовтня минуло 130 років із дня народження Миколи Божинського-Божка – воїна військових загонів Української Центральної Ради, учасника бою під Крутами, борця за незалежність України у XX столітті.

Юрій Юзич: Облога Одеси частинами Армії УНР

Спогади полковника Дмитра Жупінаса, уродженця Сміли. Як він 26-річним старшиною української армії боровся із московськими імперцями в Одесі та міжнародним контингентом військ, який фактично підтримував російських шовіністів ціною української незалежності.