Віталій Скальський: П’ять мантр про "приречену" державу

Українці програли! Українці програли через чвари! Не треба було довіряти більшовикам! Винні – політики! Діячі Центральної Ради не звертали увагу на армію. – Ми часто чуємо ці мантри про причини поразки Українськї революції. Але…

Віталій Гайдукевич: 100 років приреченої держави

Перші Визвольні Змагання зазнали краху через тотальну взаємну недовіру українців один до одного. Тільки єдність довкола спільної справи, спільних ідей є квитком в завтра. Якщо ми не бачимо результатів негайно – ми впадаємо у відчай, припиняємо вірити в себе і покидаємо боротьбу за свою країну.

Олександр Зінченко: Неправильне Різдво. Який календар (НЕ) бреше?

Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

Павло Клімкін: Пам’ятаємо про минуле і йдемо в майбутнє. Українській дипломатії 100 років

22 грудня Україна відзначає сторіччя своєї дипслужби. У цей день, але 1917 року в щойно проголошеній Українській Народній Республіці було утворено Генеральне секретарство міжнародних справ, або в перекладі на сучасну мову – Міністерство закордонних справ.

Йосиф Зісельс: Роль комунізму. Виступ на обговоренні наративу Меморіалу "Бабин Яр"

Для мене було цікавим не тільки те, що було в цьому документі, але, можливо, навіть більш цікавим те, чого в ньому немає, але я, з такою своєю суб’єктивністю, вважав, що воно там повинно було бути. Бо сьогодні ми можемо осмислити ХХ століття трохи інакше, ніж його оцінювали ті, хто були свідками Другої світової війни, чи перші історики, які описували його після неї.

Віталій Нахманович: Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

За такою концепцією міг би створити музей Голокосту радянський Єврейський антифашистський комітет одразу після закінчення війни – базовим наративом для нього могла б слугувати "Чорна книга" Василя Гроссмана та Іллі Еренбурга. А за сьогоднішніх умов цей проект стане прокремлівською й антиукраїнською ідеологічною диверсією

Олександр Зінченко: Чи Ващиковський зробив би Пілсудського персоною non-grata?

99 років тому Пілсудський писав: "…єдиним виходом є впровадження військової окупації на території Східної Галичини зайнятої нашим військом".
Як в цьому контексті звучать слова заяви польського Міністерства закордонних справ: "Польща ніколи не окуповувала України"?!

Ольґерд Бочковський: Безхребетна Европа

Вони захоплюються тим соціяльним раєм, що має бути в СССР за 50 або 100 років, і не бачать того жахливого пекла, в якому тепер загибають і вимирають міліони совєтського населення. Ніколи й ніде людська гідність не були так принижені та збезчещені, як у сутінку большевицької ГПУ. А проте европейське сумління ані разу не запротестувало проти дикунства большевицької політики.

Сергій Кот: Туалети на місці кабінету Грушевського: чим може завершитися псевдо-"реставрація" Київського будинку вчителя

Відверто кажучи, те, що відбувається навколо пам'ятки культури національного значення і символу української державності у ХХ столітті Будинку вчителя у м. Києві, де в 1917 році працювала Українська Центральна Рада, не вкладається у голові.

Іван Дубченко: Перший порятунок Києва

Особовий склад полку повернувся до "Гіппо-паласу" продовжувати перервані засідання. Ось такі українці: мітингували, засідали, сварились, перед зовнішньою загрозою організували добровольців, перемогли і повернулись засідати знову

Роман Пономаренко: Маніпуляція свідомістю: воєнні злочини дивізії "Галичина"

В одній зі своїх статей я розглянув відверту фальсифікацію поляками історії дивізії військ СС "Галичина". Пройшов рік, а проблема залишилась на тому ж рівні, що й була. Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в ефірі одного з польських телеканалів виступив з черговою порцією ворожих заяв стосовно України.

Павло Клімкін: Це була брутальна лоботомія нашої нації

Прикро, але 80-річчя Сандармоху не отримало належного відгуку в українському суспільстві. У ці скорботні дні ми в принципі продовжували жити звичайним життям. Втім, це не був "звичайний", навіть за мірками сталінського Союзу розстріл...

Павло Подобєд: Незручні союзники

Наприкінці вересня 2017 року встановлено, що з цілої низки українських військових могил демонтовано надгробні пам’ятники, які складені одне на одного під парканом на території кладовища. Ідентифікувати місця поховань без надгробних хрестів практично неможливо.

Олександр Зінченко: Українські могили, польські могили, холодна війна та гаряче сонце Сан-Ескобара

Протягом 2014-2016 років у Польщі відбулося півтора десятка актів плюндрувань українських місць пам’яті. Жодного слова засудження вандалізму від офіційної Варшави українці не почули протягом всього цього часу. Але тепер говорять про Холодну війну з Україною.

Віталій Скальський: "Калинівка"-1918. Як вибухало сто років тому

Вибухи на артилерійських складах під Вінницею – не перші в історії Україні. Різного роду надзвичайні ситуації на артилерійських складах ставалися відколи з'явились ці сховища. Але сто років тому жертв було значно більше.

Сергій Жадан: Смолоскип. Осип Зінкевич фактично створив наше покоління

Чверть століття тому взагалі ніхто нікого не друкував, що вже говорити про молодих поетів. Ми писали свої вірші від руки й читали їх одне одному. Інших молодих поетів ми не знали. Та й нас ніхто не знав. І ось тоді до Харкова приїхав Осип Зінкевич.

Андрій Ковальов: Кабачки і картопля на... могилах героїв Армії УНР. Де влада Житомирщини?

Героїці Армії УНР - Крути і Базару завжди згадувалися, як приклад найбільшого героїзму, але і як приклад трагедій наших Збройних сил у 1917-1920-х роках.

Костянтин Буд-Гусаїм: Коли Меланхтон виходить із тіні Лютера

Реформація - це не тільки сам Мартін Лютер, це його учні і послідовники. Багато хто з них були непересічними постатями, які заслуговують знання й пам'яті. Один з них - Філіп Меланхтон.

Зоя Шалівська: Від польського терору до радянського колгоспу. Депортація української родини з Польщі

Переселенські родини важко працювали в колгоспі за "палички" трудоднів, були залякані, не знали законів. Вже пізніше, оформлюючись на пенсію, мама не знайшла там жодних документів, що підтверджували її працю в колгоспі, хоча часто згадувала, як важко було копати в чорноземі глибокі ями під виноград.

Історична Правда: "Історична правда": закритися чи змінитися? ЗВЕРНЕННЯ РЕДАКЦІЇ

Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця! Ми розкажемо про виклики, з якими зустрівся найбільш популярний український сайт про минуле, та як ви можете допомогти.