Спецпроект

Декагебізація. Як чиновникам комуністичної Польщі зменшили пенсії

Колишні функціонери міліції та Служби безпеки комуністичної Польщі отримують пенсії значно нижчі, ніж раніше - навіть менше, ніж пересічний поляк. Незадоволені законом про декадебізацію, вони оскаржують у польських та міжнародних судах постанову, що позбавила їх високих пенсій.

Вже рік як колишнім працівникам репресивного апарату комуністичної Польщі, а це приблизно сорока тисячам осіб, пенсії нараховують по-новому. Якщо раніше за кожен відпрацьований рік таким людям доплачували до основної пенсійної ставки по два з половиною відсотки від останньої зарплати, то тепер менше ніж один відсоток.

Нецілий відсоток - це навіть дещо менше, ніж той показник, що використовується при нарахуванні пенсій пересічним польським пенсіонерам.

Маріуш Блащак, депутат Сейму від партії "Право і справедливість", каже, що екс-кадебісти не мають жодного права на вищі пенсії, аніж їхні колишні жертви. За його словами, позбавлення спеціальних пенсій тих осіб, які відправляли до тюрем чесних людей, - це вияв історичної справедливості.

"Ми не вважаємо, що цих осіб взагалі потрібно позбавити засобів до існування, аж так далеко ми не йдемо. Але ми переконані, що колишні функціонери служби безпеки не можуть отримувати 8 тисяч злотих пенсії, тоді як їхні жертви - 800 злотих", - зауважив парламентарій.

 Екс-функціонери пишуть скарги

Рішення польського парламенту не сподобалося колишнім офіцерам комуністичної міліції та служби безпеки. Упродовж минулого року ці люди надіслали до польських судів понад 10 тисяч скарг на закон, котрий вони називають репресивним.

А понад 400 екс-функціонерів комуністичних органів безпеки звернулися зі скаргою до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Вони звинувачують польську владу у тому, що вона поставила колишніх офіцерів міліції та спецслужб у нерівні умови з пересічними польськими пенсіонерами.

Голова Польської Народної республіки генерал Войцех Ярузельський (ліворуч) поруч із головою Соціалістичної республіки Румунія Ніколае Чаушеску. Початок 1980-их, Ярузельський щойно придушив антикомуністичне повстання "Солідарності", а економіка Румунії тільки починає зазнавати кризи

Мовляв, нецілий відсоток за кожний відпрацьований рік, що дораховується до основної пенсійної ставки, - це менше, ніж мають інші польські пенсіонери. За їхніми словами, критерій, за яким їм тепер нараховують пенсії - дискримінаційний.

На запит польських лівих питанням конституційності закону, що скасував пільги для екс-функціонерів Польської Народної Республіки (ПНР), займався польський Конституційний суд.

Він визнав оновлений закон про пенсійне забезпечення функціонерів правоохоронних органів та держбезпеки таким, що відповідає Основному законові Польщі. Проте Конституційний суд дійшов висновку про неконституційність зменшення пенсій для найвищого керівництва ПНР, зокрема, генерала Войцеха Ярузельського.

 
Колишні репресовані закликають не вірити своїм мучителям

У відповідь на скарги екс-міліціонерів та есбістів репресовані комуністичним режимом поляки звернулися з відкритим листом до Європейського парламенту.

Вони закликали європарламентарів не вірити скаргам колишніх працівників польських спецслужб і стверджують, що, обмеживши привілеї комуністичних функціонерів, польський Сейм повернув принцип суспільної справедливості.

Варшав'янин Казімеж Януш, який у комуністичні часи був двічі ув'язнений за опозиційну діяльність, говорячи про тих, хто в минулому його переслідував, а тепер домагається великої пенсії, зауважив:

"Я вважаю їхню діяльність антипольською, вони підтримували злочинну систему - це вагома причина для того, щоб позбавити їх усіх тих пільг, які дала їм попередня система, зокрема, великих пенсій. Кульмінація абсурду - це те, що генерал Ярузельський отримує у кілька разів вищу пенсію, аніж я - людина, яка в часи його правління була репресована".

2009. Ніколае Чаушеску вже 20 років як розстріляний, а Войцех Ярузельський - почесний пенсіонер. При цьому рівень життя у Польщі вищий за Румунію, і він навряд чи залежить від покарання колишніх чиновників

Поляки, котрі потерпіли свого часу від репресивного апарату комуністичної влади, звертають увагу на те, що навіть після скасування пільг для колишніх функціонерів пенсії цих екс-комуністів все одно вищі, ніж у пересічних громадян. Тож, мовляв, нічого їм нарікати.

Скажімо, середня пенсія колишнього офіцера міліції або служби безпеки - понад дві з половиною тисячі злотих (це понад 600 євро), тоді як у середньостатистичного поляка вона на тисячу злотих менша.

Джерело: Радіо Свобода

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.