Спецпроект

МУЗЕЙ "ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО" ЗАБЕРУТЬ У СБУ

Створено робочу групу щодо передачі цілісного майнового комплексу Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові Інституту національної пам’яті.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Львівської обласної державної адміністрації.

Як зазначив голова Львівської ОДА Василь Горбаль, "ми повинні зробити все необхідне для того, щоб тут було створено належні умови для роботи музею-меморіалу. Для вирішення питання передачі цілісного майнового комплексу створено відповідну робочу групу”.

“Також всі сторони мають зробити необхідні кроки, щоб було закладено кошти у бюджеті 2011 року на проведення заходів з консервації приміщень та розвитку музею-меморіалу. Це питання перебуватиме під моїм особистим контролем", - запевнив губернатор.

Робоча група, засідання якої відбудеться наступного тижня, надаватиме необхідну допомогу у питанні передачі цілісного майнового комплексу від СБУ до сфери управління Українського інституту національної пам’яті і працюватиме над тим, що передача проходила відкрито і юридично правильно зі збереженням статусу юридичної особи.

Як повідомлялося, у 2005 році громадськість виступила з ініціативою створення музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького". Обласна, міська, влада, СБУ підтримали ініціативу. 2008 року колегія СБУ ухвалила відповідне рішення про виділення приміщень, земельної ділянки.

У червні 2009 року музей розпочав свою роботу. У жовтні 2009 року, відповідно до указу президента України, музею було надано статус національного. Цим же ж указом КМУ доручено опрацювати питання передачі музею до сфери управління Інституту національної пам’яті.

Попередній уряд не вирішив згаданого питання.

8 вересня 2010 року СБУ зі скандалом затримало директора музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, звинувативши його у розголошенні "державних таємниць".

21 вересня 2010 року було видано доручення Президента України щодо передачі цілісного майнового комплексу та забезпечення належного фінансування з держбюджету.

ДОВІДКА: В 1889-1890 рр. у Львові на перехресті сучасних вулиць С. Бандери та Коперніка було побудовано казарми для жандармерії. З 1919 року ці споруди почали використовувати як тюрму.

Впродовж 1939-1941 років тут розміщувалось обласне управління НКВД, в’язничне відділення цього управління та в’язниця №1, розрахована на 1500 в’язнів. Влітку 1941 року, перед відступом радянської влади, у в’язниці №1 відбувались масові розстріли в’язнів. Протягом 22-28 червня 1941 року у тюрмі "на Лонцького" було знищено 1681 людину.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.