Спецпроект

МУЗЕЙ "ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО" ЗАБЕРУТЬ У СБУ

Створено робочу групу щодо передачі цілісного майнового комплексу Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові Інституту національної пам’яті.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Львівської обласної державної адміністрації.

Як зазначив голова Львівської ОДА Василь Горбаль, "ми повинні зробити все необхідне для того, щоб тут було створено належні умови для роботи музею-меморіалу. Для вирішення питання передачі цілісного майнового комплексу створено відповідну робочу групу”.

“Також всі сторони мають зробити необхідні кроки, щоб було закладено кошти у бюджеті 2011 року на проведення заходів з консервації приміщень та розвитку музею-меморіалу. Це питання перебуватиме під моїм особистим контролем", - запевнив губернатор.

Робоча група, засідання якої відбудеться наступного тижня, надаватиме необхідну допомогу у питанні передачі цілісного майнового комплексу від СБУ до сфери управління Українського інституту національної пам’яті і працюватиме над тим, що передача проходила відкрито і юридично правильно зі збереженням статусу юридичної особи.

Як повідомлялося, у 2005 році громадськість виступила з ініціативою створення музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького". Обласна, міська, влада, СБУ підтримали ініціативу. 2008 року колегія СБУ ухвалила відповідне рішення про виділення приміщень, земельної ділянки.

У червні 2009 року музей розпочав свою роботу. У жовтні 2009 року, відповідно до указу президента України, музею було надано статус національного. Цим же ж указом КМУ доручено опрацювати питання передачі музею до сфери управління Інституту національної пам’яті.

Попередній уряд не вирішив згаданого питання.

8 вересня 2010 року СБУ зі скандалом затримало директора музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, звинувативши його у розголошенні "державних таємниць".

21 вересня 2010 року було видано доручення Президента України щодо передачі цілісного майнового комплексу та забезпечення належного фінансування з держбюджету.

ДОВІДКА: В 1889-1890 рр. у Львові на перехресті сучасних вулиць С. Бандери та Коперніка було побудовано казарми для жандармерії. З 1919 року ці споруди почали використовувати як тюрму.

Впродовж 1939-1941 років тут розміщувалось обласне управління НКВД, в’язничне відділення цього управління та в’язниця №1, розрахована на 1500 в’язнів. Влітку 1941 року, перед відступом радянської влади, у в’язниці №1 відбувались масові розстріли в’язнів. Протягом 22-28 червня 1941 року у тюрмі "на Лонцького" було знищено 1681 людину.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.