Спецпроект

МУЗЕЙ "ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО" ЗАБЕРУТЬ У СБУ

Створено робочу групу щодо передачі цілісного майнового комплексу Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові Інституту національної пам’яті.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Львівської обласної державної адміністрації.

Як зазначив голова Львівської ОДА Василь Горбаль, "ми повинні зробити все необхідне для того, щоб тут було створено належні умови для роботи музею-меморіалу. Для вирішення питання передачі цілісного майнового комплексу створено відповідну робочу групу”.

“Також всі сторони мають зробити необхідні кроки, щоб було закладено кошти у бюджеті 2011 року на проведення заходів з консервації приміщень та розвитку музею-меморіалу. Це питання перебуватиме під моїм особистим контролем", - запевнив губернатор.

Робоча група, засідання якої відбудеться наступного тижня, надаватиме необхідну допомогу у питанні передачі цілісного майнового комплексу від СБУ до сфери управління Українського інституту національної пам’яті і працюватиме над тим, що передача проходила відкрито і юридично правильно зі збереженням статусу юридичної особи.

Як повідомлялося, у 2005 році громадськість виступила з ініціативою створення музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького". Обласна, міська, влада, СБУ підтримали ініціативу. 2008 року колегія СБУ ухвалила відповідне рішення про виділення приміщень, земельної ділянки.

У червні 2009 року музей розпочав свою роботу. У жовтні 2009 року, відповідно до указу президента України, музею було надано статус національного. Цим же ж указом КМУ доручено опрацювати питання передачі музею до сфери управління Інституту національної пам’яті.

Попередній уряд не вирішив згаданого питання.

8 вересня 2010 року СБУ зі скандалом затримало директора музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, звинувативши його у розголошенні "державних таємниць".

21 вересня 2010 року було видано доручення Президента України щодо передачі цілісного майнового комплексу та забезпечення належного фінансування з держбюджету.

ДОВІДКА: В 1889-1890 рр. у Львові на перехресті сучасних вулиць С. Бандери та Коперніка було побудовано казарми для жандармерії. З 1919 року ці споруди почали використовувати як тюрму.

Впродовж 1939-1941 років тут розміщувалось обласне управління НКВД, в’язничне відділення цього управління та в’язниця №1, розрахована на 1500 в’язнів. Влітку 1941 року, перед відступом радянської влади, у в’язниці №1 відбувались масові розстріли в’язнів. Протягом 22-28 червня 1941 року у тюрмі "на Лонцького" було знищено 1681 людину.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.