Спецпроект

В аеропорту Харкова у німця вилучили орден Великої Вітчизняної війни

Співробітники митниці спільно з прикордонниками виявили незадекларований орден часів Другої світової війни.

Під час проходження митного контролю пасажир авіарейсу "Харків-Відень" (громадянин Німеччини) обрав спрощену систему митного контролю - "зелений коридор", своїми діями декларуючи, що речей заборонених або обмежених до переміщення не перевозить.

Однак митники вирішили перевірити речі громадянина за допомогою рентгеноінтроскопічнї установки "Рапіскан" і, як виявилося, не даремно, висловлює задоволення прес-центр Державної митної служби України.

У боковій кишені сумки чоловіка понад особистих речей знаходився орден без документів з металу білого кольору у формі червоної зірки з зображенням серпа та молоту, орієнтовною вартістю 300 грн.

Вилучений орден. Фото Держмитслужби

Згідно з законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" і наказів Міністерства культури України - вивезення особистих нагород обмежено до переміщення через митний кордон України, нагадують митники.

Складено протокол про порушення митних правил за ознаками  ст. 340  Митного кодексу України. Нагороду вилучено та передано на зберігання.

"Але 300 грн - тільки ринкова ціна за орден. Насправді, для держави, це культурна та історична цінність, яка не повинна мати ціну, бо Перемога в Великій Вітчизняній війні - безцінна", - такою мораллю завершується прес-реліз Держмитслужби.
    

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.