Спецпроект

У Дніпропетровську показують старовинні хрести

У Дніпропетровську відкрили виставку старовинних хрестів "Образ Хреста". Її представив Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького.

В експозиції представлені роботи давніх майстрів з фондів історичного музею та приватних колекцій, повідомляє радіо "Свобода".

"У гостей виставки з'явиться можливість побачити на власні очі, як змінювався зі століттями головний символ християнства", - кажуть працівники музею.

На виставці також представлена частина колекції натільних хрестів і малої пластики VI - XX століть (близько 100 одиниць) колекціонера і археолога Віктора Векленка.

Доповнюють експозицію роботи сучасного майстра іконної пластики, члена Національної спілки художників України Юрія Федорова.

Основним завданням виставки є об'єднання двох епох: давнини та сучасності.

Дніпропетровська музейна колекція культових речей - одна з найбільших в Україні. Вона бере свій початок 1905 року. Саме тоді, отримавши від Синоду дозвіл на обстеження церков Катеринославської єпархії, академік Дмитро Яворницький виявив і врятував кілька сотень старовинних церковних книг, ікон, літургійного одягу та іншого церковного начиння.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.