Спецпроект

У Дніпропетровську показують старовинні хрести

У Дніпропетровську відкрили виставку старовинних хрестів "Образ Хреста". Її представив Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького.

В експозиції представлені роботи давніх майстрів з фондів історичного музею та приватних колекцій, повідомляє радіо "Свобода".

"У гостей виставки з'явиться можливість побачити на власні очі, як змінювався зі століттями головний символ християнства", - кажуть працівники музею.

На виставці також представлена частина колекції натільних хрестів і малої пластики VI - XX століть (близько 100 одиниць) колекціонера і археолога Віктора Векленка.

Доповнюють експозицію роботи сучасного майстра іконної пластики, члена Національної спілки художників України Юрія Федорова.

Основним завданням виставки є об'єднання двох епох: давнини та сучасності.

Дніпропетровська музейна колекція культових речей - одна з найбільших в Україні. Вона бере свій початок 1905 року. Саме тоді, отримавши від Синоду дозвіл на обстеження церков Катеринославської єпархії, академік Дмитро Яворницький виявив і врятував кілька сотень старовинних церковних книг, ікон, літургійного одягу та іншого церковного начиння.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.