Спецпроект

У Львові вшанують учнів і студентів, засуджених до страти у січні 1941-ого

17 січня у Музеї "Тюрма на Лонцького" відбудуться заходи з вшанування пам'яті українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти".

Зокрема заплановано показ документального фільму про трагедію, що сталася 70 років тому, і яка є маловідомою сучасній молоді. Про це 27 грудня під час засідання організаційного комітету із відзначення цієї дати повідомив директор музею, історик Руслан Забілий, інформує Zaxid.net.

До Дня пам'яті українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом 1941 року під час "Процесу 59-ти", у Львівському національному університеті ім. І.Франка планують відкрити документальну виставку, яка пізніше буде демонструватися й в інших вищих навчальних закладах.

Детальну розповідь про "Процес 59-ти" читайте тут

Організаційний комітет, до якого входять представники Львівської обласної ради, Львівської облдержадміністрації, інтелігенції Львівщини, розглядають можливість відзначити українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти", відзнаками ім. Степана Бандери - зокрема Ольгу Попадин, що живе у Львові.

У квітні планується також провести конференцію, присвячену проблематиці участі студентської та учнівської молоді у визвольних змаганнях 40-50 років ХХ сторіччя.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.