Спецпроект

У Львові вшанують учнів і студентів, засуджених до страти у січні 1941-ого

17 січня у Музеї "Тюрма на Лонцького" відбудуться заходи з вшанування пам'яті українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти".

Зокрема заплановано показ документального фільму про трагедію, що сталася 70 років тому, і яка є маловідомою сучасній молоді. Про це 27 грудня під час засідання організаційного комітету із відзначення цієї дати повідомив директор музею, історик Руслан Забілий, інформує Zaxid.net.

До Дня пам'яті українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом 1941 року під час "Процесу 59-ти", у Львівському національному університеті ім. І.Франка планують відкрити документальну виставку, яка пізніше буде демонструватися й в інших вищих навчальних закладах.

Детальну розповідь про "Процес 59-ти" читайте тут

Організаційний комітет, до якого входять представники Львівської обласної ради, Львівської облдержадміністрації, інтелігенції Львівщини, розглядають можливість відзначити українських студентів, засуджених радянським комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти", відзнаками ім. Степана Бандери - зокрема Ольгу Попадин, що живе у Львові.

У квітні планується також провести конференцію, присвячену проблематиці участі студентської та учнівської молоді у визвольних змаганнях 40-50 років ХХ сторіччя.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.