Спецпроект

Анонс: завтра чиновники і науковці говоритимуть про охорону культурної спадщини

Завтра, 9 грудня об 11:00 в Києві розпочнеться Всеукраїнський методичний семінар з актуальних проблем охорони культурної спадщини.

Захід приурочений до 20-річчя включення першого українського об'єкту "Собор Святої Софії та пов'язані з ним монастирські будівлі та Києво-Печерська Лавра" до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури і туризму України.

В заході візьмуть участь:

- керівництво Національної комісії України у справах ЮНЕСКО;

- Голова Державної служби з питань національної культурної спадщини Андрій Вінграновський;

- керівництво Українського товариства охорони пам'яток історії та культури;

- Генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина Громова;

- директор НДІ пам'яткоохоронних досліджень Олена Сердюк;

- представники ICOMOS, провідні архітектори та науковці.

В рамках семінару також відбудеться круглий стіл на тему: "Національна культурна спадщина: здобутки, втрати, виклики". 

Місце проведення заходу: Київ, вул. І.Мазепи, 21, корпус 19, зала засідань Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.