Спецпроект

Анонс: акція пам'яті учасників бою під Крутами "Присвяти ікону герою"

19 березня 2011 року на Аскольдовій горі - акція "Присвяти ікону герою" з нагоди 93-ї річниці перепоховання учасників бою під Крутами.

У роковини перепоховання студентів учасники  громадського об'єднання "Українська альтернатива" зорганізують біля символічної могили "крутянам" толоку з розміщення образів Божої Матері на честь кожного з загиблих юнаків. Ідея з розміщення ікон належить Анатолію Гайдамаці, автору художньої композиції пам'ятника героям Крут.

Священики українських церков проведуть спільний поминальний молебень за душами загиблих.

Захід "Присвяти ікону герою" відбудеться 19 березня на подвір'ї церкви Св. Миколая УГКЦ, що на Аскольдовій могилі. Початок - 11.00.

Щиро запрошуємо активну громадськість взяти участь у нашій толоці. ГО "Українська альтернатива" береться організувати виготовлення 120 ікон - саме стільки бракує їх до ста п'ятидесяти за початковим задумом. Напередодні акції або у її день кожен зможе зробити благодійний внесок.

Історична довідка: 19 березня 1918 р. тіла 27 учасників бою, що відбувся під Крутами, за наказом уряду Української Народньої Республіки були перепоховані на Аскольдовій горі. Вшанувати юнаків як героїв прийшли тоді тисячі киян. На цвинтарі, де спочили душі студентів, у 1918 році було встановлено хрест. А вже за часів незалежної України за проектом народного художника України Анатолія Гайдамаки було насипано символічну могилу та розміщено 150 ікон на деревах. Проте на сьогодні на Меморіалі залишилось лише близько чотирьох десятків ікон.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?