Спецпроект

Директор "Тюрми на Лонцького" відвідав музей-тюрму в Литві

Директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий провів презентацію та віртуальну екскурсію для литовських колег-музейників та істориків.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Руслан Забілий на запрошення литовського Центру досліджень геноциду та резистансу відвідав вільнюський Музей жертв геноциду, розташований у колишній тюрмі КГБ. Історик вивчав архівні документи Фонду діяльності радянських репресивних структур у литовському музеї.

На заході, окрім дирекції та працівників Музею жертв геноциду в колишній в'язниці КГБ, були присутні Тереза-Бірута Бураускайте - директор Центру досліджень геноциду й резистансу Литви (аналог Українського інституту національної пам'яті, але зі статусом міністерства), помічник міністра освіти Литви Імантас Меліан, депутати литовського Сейму, представники ветеранської організації Національних партизанів Литви, науковці.

Під час робочих зустрічей із керівництвом Центру досліджень геноциду й резитансу Литви, директором Музею жертв геноциду Євгеніусом Пейкштенісом, членом комісії Сейму із прав людини депутатом Далією Куодіте домовлено про чергові спільні проекти.

"Литовці надаватимуть методично-консультативну допомогу зі створення та ведення експозиційної роботи, участі музею "Тюрма на Лонцького" у музейних заходах на міжнародному рівні. Ми запланували спільні дослідження контактів ОУН та УПА з литовським підпіллям, участі литовців у визвольній боротьбі українців, взаємин литовців та українців під час перебування у радянських таборах", - розповів Руслан Забілий.

Литовці планують відповідний візит до Львова найближчим часом, зокрема для відзначення п'ятиріччя співпраці із Центром досліджень визвольного руху.

З того часу Львів у 2007 році побачив виставку про литовський визвольний рух, а Литва у 2009 році - виставку "УПА. Історія нескорених", яка експонувалася у литовському Сеймі. У науковому збірнику "Український визвольний рух" друкувалися статті литовських дослідників, а в Литві - українських.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.